Біографія Леоніда Андрєєва – біографія Андрєєва Л. Н. – фото, відео

Біографія Леоніда Андрєєва

Дата народження: 9 серпня 1871 року
Місце народження: Орел, Російська імперія
Дата смерті: 12 вересня 1919 року
Місце смерті: Нейвала, Фінляндія

Леонід Миколайович Андрєєв – російський письменник.

Леонід Андрєєв народився 9 серпня 1871 року в Орлі. Його батько був чиновником. Вже в 6 років Леонід вивчився грамоті і почав читати книги. У 1882 році почав навчатися в Орловській гімназії, яку закінчив у 1891 році.

У дитинстві захоплювався живописом, але з-за відсутності в місті спеціалізованих шкіл, не став навчатися додатково, а малював по натхненню, тобто був самоучкою. Згодом його картини виставлялися на виставках і були визнані кількома журналами.

У 1897 році закінчив Московський університет за спеціальністю юриста, і хотів стати присяжним повіреним. Знайомий адвокат запропонував йому стати судовим репортером газети Московський вісник, а через 2 місяці він став працювати в газеті Кур’єр.

У 1898 році написав свій перший самостійний розповідь Баргамот і Гараська, який був випущений в тій же газеті. Письменника помітили не тільки читачі, але і Максим Горький.

Через рік Андрєєв випускає розповіді Петька на дачі, Янголятко і Великий шолом. Всі вони описують просту життя людини.

У 1901 році видавництво Знання, яке знаходилося в Петербурзі і управлявшееся Гірким, випускає збірник розповідей письменника, який отримує визнання читачів, особливо молоді.

У 1902 році випускає розповідь Місто і Думка, через рік Життя Василя Фівейського, а ще через рік Привиди. У 1904 році пише розповідь Червоний сміх, в якому висміює божевілля російсько-японської війни.

У 1905 році допомагав революціонерам, за що був схоплений і заарештований. Тоді ж він випустив п’єсу До зірок і розповідь Так було, у яких показує, що налаштований до революції скептично і не є переконаним захисником революції.

У 1907 році пише п’єсу Цар Голод, розповіді Сава і Тьмаи інші твори. Цар Голод одержує відгук і ставиться в петербурзькому театрі Коміссаржевської, а потім в Мюнхенському і Дюссельдорфському театрах.

Також Андрєєв публікується в модерністських журналах та альманахах при видавництві Шипшина.

У 1907 році він отримує літературну премію імені Грибоєдова. А після цього жоден твір не має колишнього успіху.

Надихнувшись революцією, Андрєєв пише Записки сатани.

В 1917 році не прийнявши революції, оселився в відокремилася від Російської імперії Фінляндії, де і прожив решту життя.

12 вересня 1919 року він помер.

Досягнення Леоніда Андрєєва:

• Заснував російську експресіонізм
• Безліч оповідань, повістей, п’єс, багато з яких були екранізовані

Дати з біографії Леоніда Андрєєва:

9 серпня 1871 – народився в Орлі
1882-1891 роки – навчання в Орловській гімназії
1897 рік – закінчив навчання на юриста, робота судовим кур’єром
1898 рік – перший розповідь
1901 рік – перша надрукований збірник творів
1907 рік – літературна премія
1917 рік – твір Записки сатани
1917-1919 роки – життя у Фінляндії
12 вересня 1919 року – помер

Цікаві факти Леоніда Андрєєва:

• Вважається представником Срібного століття в російській літературі
• В молодості кілька разів намагався покінчити життя самогубством
• Був одружений на родичці Тараса Шевченка
• В 1900-е встиг пожити в Італії та Німеччині
• У 1991 році В рідному Орлі відкрився будинок-музей його пам’яті
• Був двічі одружений, мав 4 синів і 1 доньку

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь