Біографія Лавра Корнілова

Дата народження: 18 серпня 1870 року
Місце народження: Усть-Каменогорськ, Росія
Дата смерті: 31 березня 1918 року
Місце смерті: Єкатеринодар, Росія

Лавр Георгійович Корнілов – російський воєначальник, вождь Білого руху.

Лавр Корнілов був народжений 18 серпня 1870 року в Усть-Каменогорську в родині козака. Предки Лавра прийшли з Сибіру і служили в дружині Єрмака.

У 1833 році він розпочав навчання в Сибірському кадетському корпусі в Омську, там він виявив блискучий розум і наполегливість і був переведений на казенне навчання. Разом з ним вчився і його брат Яків.

Незабаром Лавр стає одним з кращих серед учнів і отримує відмінну характеристику.

У 1889 році поступає в Михайлівське артилерійське училище в Санкт-Петербурзі. Так як батько більше не міг утримувати його, юний Лавр заробляє гроші репетиторством, написанням статей. Грошей вистачає і на себе і ще на допомогу батькам.

У 1890 році стає унтер-офіцером, а ще через рік портупей-юнкера.

В 1892 році він закінчує додатковий курс училища на посаді підпоручика і їде в Туркестан – ближче до Батьківщини і з прорахунком намічених військових дій з Афганістаном і Персією.

Прибувши туди, Корнілов вивчає мови і навчає солдат. Але через 2 роки йому це набридло, і він подав рапорт на вступ до Академії Генерального штабу.

1895 року стає слухачем Миколаївської академії, через рік одружується, а ще через рік в шлюбі народжується дочка.

У 1897 році Лавр закінчує Академію із срібною медаллю і отримує чин капітана. І знову їде в Туркестан.

З 1898 по 1904 роки служить помічником старшого ад’ютанта і штаб-офіцером. Вивчає Афганістан і Персію, налагоджує контакти з Китаєм і розвиває мережу таємних агентів.

В цей же час він пише величезний труд «Кашгарія, або Східний Туркестан». За свої заслуги Корнілов отримує орден святого Станіслава і відправляється в невивчену частину Персії.

З 1903 по 1904 роки знаходиться в Індії, де вивчає стан британських військ, прикриваючись легендою про вивчення мов.

У 1905 році пише секретний звіт. У 1904 році отримує звання столоначальника Головного штабу в Петербурзі і переводиться у діючу армію. Починається російсько-японська війна, і першим боєм для Корнілова стає битва при Сандепу, яке він вдало проходить. У лютому 1905 року відбивається від японців і показує себе чудовим полководцем.

За свою відвагу в російсько-японської війни був нагороджений орденом святого Георгія і отримує чин полковника.
У 1907 році починає службу в Китаї – військовим агентом, яка триває 4 роки. За час перебування в Китаї пише багато нарисів та вивчає китайську мову.

Також він вживає заходів щодо зближення Китаю і Росії.

У 1910 році його відкликають з Пекіна, але повертається в Петербург він через півроку – після подорожі по Монголії. За службу в Китаї отримав орден святої Анни.

З лютого 1911 року стає командиром полку, з червня начальником загону, але після скандалу отримує посаду командира бригади у Владивостоці.

Починається Перша світова війна.

У 1914 році Корнілова призначають начальником дивізії, яка боролася на південно-західному фронті. В цей же час він знайомиться з Денікіним.

Його дивізія була відважною, завжди вигравала бої і брала багато полонених. Вже в лютому 1915 року Корнілов став генерал-лейтенантом, а його ім’я було відоме по всій армії.

У квітні 1925 року при битві за взяття Зборо, Корнілов потрапляє в полон до австрійців, його ранять. За час перебування в полоні його нагороджують орденом святого Георгія.

Корнілов двічі намагався втекти, але тільки третя спроба вдається – у липні 1916 з допомогою чеха-помічника аптекаря, він тікає.

Вже у вересні 1916 року Корнілов знову виходить на фронт і командує 25 корпусом особливої армії. 2 березня 1917 року вже при тимчасово уряді Корнілова призначають командувачем військами Петроградського військового округу.

5 березня саме Корнілов оголосив імператриці і її дітям, що вони заарештовані. Приходячи до імператорської сім’ї, Корнілов ще й мав на меті підтримати заарештованих і не дати звершити над ними самосуд. Він важко переживав ці моменти.

Так як армія перебувала в сум’ятті, Лавр розробляє заходи по розрідженню обстановки. Але ряд зроблених дій новим урядом підриває його азарт, і наприкінці квітня 1917 року він відмовляється від посади головнокомандуючого.

Його переводять на південно-західний фронт, а через якийсь час колишній військовий міністр ставить Корнілова на своє місце.
19 травня 1917 року Корнілов формує перший добровольчий загін Російської армії, а вже в червні загін проходить перший бій з австрійцями.

Пізніше загін стає полком. 7 липня Керенський призначає Корнілова головнокомандувачем південно-західного фронту, а через півтора тижні Корнілов стає верховним головнокомандувачем.

Так як дисципліна в армії страждає, Корнілов вводить смертну кару за дезертирство. В цей же час за свої рішучі дії з порятунку армії він стає народним героєм.

13 серпня в Москві він виступає з доповіддю про проблеми армії і пропозицією своєї військової програми. Тимчасово уряд її не прийняв, а самого Корнілова вважали небезпечним.

Керенський противиться пропозицій Корнілова і звинувачує у зраді. Корнілов закликає армію до себе і описує ситуацію, але його заарештовують і направляють у місто Бихов.

З вересня по листопад 1917 року Корнілов перебуває під арештом, а в цей час Тимчасовий уряд звільняє більшовиків і Троцького.

Більшовики приходять до влади, і в листопаді Корнілова випускають з-під арешту.

Корнілов моментально організовує свій полк і йде проти більшовиків. У грудні 1917 року він прибуває в Новочеркаськ, де формує Добровольчу армію.

Перший похід армії відбувся 9 лютого 1918 року. З Новочеркаська вони відправляються на Кубань. Цей похід був названий Крижаним. Дійшовши до Кубані, армія Корнілова з’єдналася з загоном Кубанського уряду.

Корнілов уникав взяття полонених, мародерства і вбивства невинних, на відміну від більшовиків, які підло вбивали корниловцев при кожному зручному випадку.

Армія стрімко просувалася і брала до себе все більшу кількість добровольців.

31 березня 1918 року при спробі штурму Катеринодара Корнілов був убитий в його кімнату закинули гранату. Труну з тілом був похований, але його знайшли більшовики і поховали тіло спалення.

Через півроку від відчаю від відсутності тіла чоловіка, померла його дружина.

Досягнення Лавра Корнілова:

• Створив Біле рух і Добровольчу армію
• Поєднав армію в непростий для Росії час
• Нагороджений безліччю медалей і орденів

Дати з біографії Лавра Корнілова:

18 серпня 1870 – народився в Усть-Каменогорську
1833 рік – навчання в Сибірському кадетському корпусі
1889 рік – навчання в Михайлівському артилерійському училищі
1892 рік -поїхав в Туркестан
1897 рік – закінчив навчання в Академії Генерального штабу
1907-1911 роки перебування в Китаї
1917 рік – Головнокомандувач Російської армії
1918 рік – заснував Біле рух і Добровольчу армію
31 березня 1918 року – убитий

Цікаві факти Лавра Корнілова:

• У 2004 році в Краснодарі була відтворена експозиція, присвячена генералу
• Корнілов володів багатьма мовами