Біографія Ігоря Вулоха

Дата народження: 3 січня 1938 рік
Рік смерті: 28 листопада 2012
Місце народження: Казань

Ігор Олександрович Вулох – художник, Вулох І. А. – належить до класиків абстракціонізму в російському мистецтві.

У період з 1953 по 1958 рік навчався майстерності в художньому училищі Казані. Величезний внесок у формування відомого в майбутньому художника зробив під час навчання Віктор Підгурський, що був його педагогом.

Підгурський – професор академії мистецтв Шанхаю, бездоганно знав мистецтво Китаю і Японії. Першим досягненням Ігоря Вулоха стало в 1957 році написання пейзажу під назвою “Зима”, з яким він потім відправився на Всесоюзну мистецьку виставку, яка проходила в Московському Манежі.

Через рік Вулох закінчив училище і безуспішно спробував стати студентом столичного Суріковского інституту. Але він не зневірився, що і допомогло йому пройти конкурс на художню спеціальність Вдіку.

Навчання не вражала Ігоря, тому в 1960 році він, кинувши інститут, вирішив стати вільним художником. Наступний рік став знаменним у творчому шляху Ігоря Вулоха, тому що художник починає співробітництво в єдиному тандемі з Геннадієм Айгі.

Вулох створив ряд начерків до нової поезії Айгі, за що поет після художник присвятив цикл своїх поезій.

У той же час Ігор стає членом молодіжної секції МОСХ. Через пару років Вулох змінює напрямок творчості від фігуративного живопису, переходячи до мистецтва абстракціонізму.

Пошуки себе в 1968 році направили художника до Духовної академії, що існує при Троїце-Сергієвій лаврі. Тут художник стає асистентом кафедри Західних віросповідань.

Разом з цим Вулох починає роботу в різних напрямах мистецької справи. У 1968 року у майстра полотна все частіше починають підніматися теми «чистого аркуша», з-за чого і з’являються картини мінімалізму в білих тонах, які супроводжували Вулоха все його творче життя.

Ці роботи — полотна, виконані в пастельних тонах, що передають внутрішній стан художника, отримали назву “Білий період”. У лаврі Ігор був 3 роки, пізнаючи різні літературні опуси на релігійну тематику в бібліотеки, заводячи нові знайомства з настоятелями, він відкрив у собі щось нове.

Після цього Вулоха приймають в МОСХ, як керівника в мальовничу секцію. Через 20 років художник вперше відвідав кордон, попрямувавши в Берлін.

У 1993 році Вулоха нагороджують стипендією Бранденбургской землі, де він працював 3 місяці, після чого взяв участь у груповій виставці, що пройшла в замку Віперсдорф.

Через рік він починає роботу над серією графічних малюнків для відомого поета сучасності – Тумаса Транстрьомера. Крім того, в 1996 році Вулоха висунули на здобуття Державної премії, що було кращим визнанням його творчості на батьківщині.

В цілому, Геннадій Айгі і Вулоха вийшло близько 20 спільних книг, також в Англії випустили поетичний цикл під назвою “Зошит Вероніки”. До речі, перша персональна виставка робіт художника відбулася в 1961 році, а ось у себе на батьківщині – лише через 38 років.

В Данії була опублікована в 1988 році монографія, написана про Вулохе, за видання якої взявся відомий мистецтвознавець Троельс Андерсен, через 28 років вийшла в друк, за бажанням Урса Хенера наймасштабніша монографія про художника, що переводилася на 4 мови.

Ігор Вулох помер у російській столиці 28 листопада 2012 року, перенісши болісне захворювання.

Досягнення Ігоря Вулоха:

– Був висунутий на здобуття Державної премії
– Виграв стипендію Бранденбургской землі
– Про Ігоря Вулохе створена монографія, що була переведена на чотири мови.
– Був членом молодіжної секції МОСХ
– Спільно з Геннадієм Айгі, Вулоха працював над 20 загальними книгами.

Дати з біографії Ігоря Вулоха:

1938 – Народився в Казані
1953 – 1958 – навчався в художньому училищі
1959 – надходить у ВДІК
1960 – кидає інститут, стає вільним художником
1961 – Знайомиться з Геннадієм Айгі. Проводиться його перша персональна виставка.
1968 – стає членом МОСХ
1988 – виходить монографія про художника
1993 – нагороджується стипендією Бранденбургской землі
1996 – висунутий на здобуття Державної премії
2012 – помер

Цікаві факти Ігоря Вулоха:

– Завдяки знайомству з Геннадієм Айгі художник почав найплідніший етап свого творчого життя
– Монографія про Ігоря Вулохе переводилася на 4 мови
– Довгий час творчість Вулоха на батьківщині не визнавали і тільки в 1996 його висунули на здобуття Державної премії.