Біографія Георга де Хевеши

Дата народження: 1 серпня 1885 року
Місце народження: Будапешт, Угорщина
Дата смерті: 5 липня 1966 року
Місце смерті: Фрайбург, Німеччина

Георг Чарльз де Хевеши – угорський хімік.

Дьордь де Хевеши був народжений 1 серпня 1885 року в Будапешті в родині судового працівника серед 8 дітей. Його батько крім роботи в суді, а він був там головою, керував гірничодобувною компанією і був досить багатий.

У 1903 році Дьордь закінчив навчання в місцевій школі пиаристкого ордена, де особливо показав талант до математики і фізики.

В 1904 році почав навчатися в Будапештському університеті, але передумав і через рік став студентом Берлінського технологічного університету, присвятивши себе хімії. З-за теплого й вологого клімату перехворів пневмонією і змушений був перевестися у Фрейбургский університет на півдні Німеччини.

У 1908 році захистив дисертацію на реакцію між натрієм і його гідроокису, і став доктором хімічних наук.
З 1908 по 1910 роки працював в цюрихскомФедеральном технологічному інституті, де його науковим керівником був Лоренц, а викладачем Ейнштейн.

У 1910 році він навчався німецькому Карлсруе і проводив дослідження з Габером, за що став володарем стипендії на навчання в лабораторії Резерфорда в Манчестерському університеті. Прибувши туди, він познайомився і потоваришував з Бором, а в лабораторії Резерфорда вивчав хімію актинія, який був нещодавно відкритий і представляв собою радіоактивний елемент.

Проблема вивчення актинія був у дуже короткому періоді напіврозпаду – всього 3 секунди, але Хевеши впорався і зацікавився электрохимией елементів.

Наступна задача, поставлена Резерфрдом перед Хевеши, стало отримання радію-Д з свинцю. Задача була складна, так як процентний склад радію-Д у свинці був мізерним. На цю трудність Хевеши зробив припущення, що радій-Д не може бути відділений від свинцю, так як вони дуже схожі, але радій-Д є маркером свинцю дл дослідження того в хімічних реакціях.

Незабаром він дізнався, що ще один хімік з Відня Панет займається тими ж дослідженнями, і погодився працювати з ним разом. Так, у 1913 році вони спільно обґрунтували причину і цінність мітки радієм свинцю, а також вивчили цей елемент, паралельно вивчивши властивості свинцю при такій мітці.

У 1913 році було доведено існування ізотопів, що ще раз довело, що радій-Д та свинець є такими ізотопами і відділення їх один від одного неможливо.

Після вивчення радію свинцю Хевеши зайнявся вивченням радіоактивних іонів, а незабаром став професором в Оксфордському університеті, але з приходом Першої світової повернувся до Відня, а ще через 2 роки став служить в армії. Перший рік на війні він був технічним контролером на заводі в Будапешті, а наступний на мідному заводі в Карпатах. У 1918 році Хевеши був призначений професором фізичної хімії та в. о. директора фізичного інституту при Будапештському університеті.

У 1919 році після революції в Угорщині він їде в Копенгаген до Бору і працює там в Інституті теоретичної фізики, закінчує свої дослідження з обміну атомів в розчині солей свинцю.

У 1920 році він став штатним співробітником Борівського інституту, став займатися розподілом ізотопів ртуті і хлору, а також намагався виділити елемент № 72 і періодичної системи Менделєєва з мінералів з цирконієм. У співавторстві з Костером – датським фізиком він виділив елемент № 72, який був названий гафнієм, і став вивчати його властивості.

У 1926 році став професором фізичної хімії у Фрейбургском університеті і займався вивченням рентгеноструктурного аналізу мінералів після їх опромінення.

У 1934 році з-за приходу до влади Гітлера повернувся в Копенгаген і знову продовжив працювати в Інституті теоретичної фізики. Там він займався вивчення важкої води, в якій один з атомів водню заміщений на його більш важкий ізотоп дейтерій.

Тоді ж він отримав можливість створювати радіоактивні ізотопи штучним шляхом, після чого став вивчати швидкість накопичення і розподіл фосфору в кістках і зубах, швидкість проникнення калію в червоні кров’яні тільця, швидкість утворення ДНК в ракової пухлини у щурів і багато інші експерименти.

До 1943 року Хевеши працював у Данії, але після окупації її нацистами втік до Швеції.

У тому ж році він отримав Нобелівську премію, а в 1945 році отримав громадянство Швеції. Аж до 1961 року він вивчав ізотопи та їх підписи.

5 липня 1966 року помер.

Досягнення Георга де Хевеши:

• Нобелівська премія
• Праці з вивчення ізотопних міток, статті та досліди
• Відкриття гафнію
• Премія Канніццаро, медалі Коплі, Бору і Фарадея
• Членство в академіях наук по всьому світу

Дати з біографії Георга де Хевеши:

1 серпня 1855 – народився в Будапешті
1903 рік – навчання в Будапештському університеті
1904 рік – навчання в Берлінському університеті
1905-1908 роки – навчання в університеті Фрейбургском
1910 рік – робота з Резерфордом
1913 рік – доказ існування ізотопів
1919 рік – робота з Бором
1920 рік – відкриття гафнію
1943 рік – Нобелівська премія
5 липня 1966 року -смерть

Цікаві факти Георга де Хевеши:

• Був одружений, виховав сина та 3 дочки
• Захоплювався лижами