Біографія Френсіс Коппола – біографія Коппола Ф. Ф. – фото, відео

Біографія Френсіс Коппола

Дата народження: 7 квітня 1939 рік
Місце народження: Детройт, США

Френсіс Форд Коппола – американський режисер, сценарист, продюсер

Френсіс Форд Коппола був народжений 7 квітня 1939 року в Детройті в родині композитора і актриси. Незабаром після його народження сім’я переїхала в Нью-Йорк, і вже юний Коппола почав знімати перші фільми на 8-міліметрову камеру.
Френсіс навчався в престижному коледжі Хофстра і кіношколі при Каліфорнійському університеті, після чого почав працювати асистентом режисера Роджера Кормана.

Першим завданням для Копполи було написати діалог на англійській мові до радянського фільму «Небо кличе». Коппола не тільки блискуче впорався із завданням, але й примудрився перетворити назва картини і її сенс у фільм жахів «Битва за межами сонця».

У 1963 році під впливом хичкоковського «Психозу» Коппола режисує перший свій фільм «Божевілля 13», а в наступних картинах «Ти тепер великий хлопчик» і «Веселка Файнинана» Френсіс знаходить власний стиль, який виражається в деталях і ретельному приділенню уваги характерам героїв.

«Люди дощу» зйомки 1969 року отримують приз на кінофестивалі в Сан-Себастьяні і приносять Френсіса успіх і популярність. У 1970 році він отримує Оскар за сценарій до кінострічки «Паттон», про нього починають говорити в Голлівуді.
У 1969 році в альянсі з Джорджем Лукасом Коппола створюють незалежну кінокомпанію American Zoetrope в Сан-Франциско.

У 1971 році Парамаунт пропонує Копполі зняти фільм «Хрещений батько» за однойменним романом Маріо П’юзо. У 1972 році картина бачить світло і стає самим касовим кінофільмом епохи, збирає три Оскар і Золотий Глобус. Критики відзначають власне бачення режисера – життя мафії він представив у форматі американської сім’ї.

У 1974 році випущена ним драма «Розмова» завойовує золоту пальмову гілку в Каннах.

І в цьому ж році друга частина трилогії «Хрещений батько» завойовує 6 Оскарів і стає піком кар’єри і успіху режисера.

В 1975 році і на протязі 4-х років Коппола знімає «Апокаліпсис назавжди». Фільм був складний з-за роботи на Філіппінах і непорозуміння знімальної команди з філіппінськими владою. До того ж Копполу не влаштовує головний виконавець Харві Кейтель, якого доводиться міняти на Мартіна Шина. Але не встигає той присутпить до зйомок, як отримує інфаркт. ОпустошенныйКоппола йде в депресію, але все-таки продовжує знімати. І не дарма – картина завойовує золоту пальмову гілку, 2 оскара, золотий глобус і BAFTA.

Після такого важкого фільму Коппола як би втрачає себе – всі його фільми неактуальні, їм не вистачає припливу свіжої інформації. Серед робіт періоду 1980-х можна відзначити лише картину «Бійцівська рибка», інші стрічки провалюються в прокаті і не мають успіху.

У 1990 році виходить третя частина «Хрещеного батька», яка незважаючи на всі старання виходить сумний і затягнутою.

У 1992 році Коппола знову знаходить колишній розмах і знімає «Дракулу» роблячи акцент не на жахи, а на лінію любові. Останнім глобальним проектом стає «Благодійник», знятий в 1997 році, потім Коппола переключається на малобюджетні фільми, сценарії до яких пише сам. До них він три роки відпочиває від режисерської діяльності.

Крім основної діяльності режисера, Коппола є також продюсером «Сонна лощина», «Левине серце») і актором («Корсиканець», «Юні гонщики»).

Досягнення Френсіс Коппола:

• Кілька Оскара, Золотий глобус, Золота пальмова гілка”, BAFTA, приз імені ИрвингаТальберга

Дати з біографії Френсіс Коппола:

7 квітня 1939 рік – народився в Детройті
1963 рік – дебют у ролі режисера
1969 рік – створення власної компанії в альянсі з Джорджем Лукасом
1971 рік – вихід фільму «Хрещений батько»

Цікаві факти Френсіс Коппола:

• «Хрещений батько» займає третє місце в списку ста кращих фільмів століття, а в 2008 році визнаний кращою гангстерської драмою всіх часів
• Френсіс власник виноградника в Каліфорнії і мережі готелів
• Всі його родичі пов’язані з кіно: дружина – режисер і сценарист, син Роман і дочка Софія – режисери
• Його племінником є Ніколас Кейдж
• У Копполи був план зняти четверту частину «Хрещеного батька», але він відмовився від неї після смерті П’юзо – автора однойменної книги і свого друга

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь