Біографія Джорджа Байрона

Дата народження: 12 січня, 1788 рік
Дата смерті: 19 квітня 1824 рік
Місце народження: місто Дувр, графство Кент, Великобританія

Джордж Байрон — поет-романтик, Джордж Байрон – лорд, барон.

Складно сказати, що дитинство маленького Джорджа було щасливим. Його батько – капітан Джон Байрон вважався знатним гульвісою і марнотратом. Мати, Катерина Гордон, походила із знатного роду, який мав кровний зв’язок з королівською родиною. Її батько був дуже багатий. При цьому сім’я жила дуже бідно. На психіку Байрона сильний вплив зробили істеричні припадки матері, яка колись лютувала, могла кидати з дитини різні речі. Вона часто виходила з себе, і будь-яка витівка маленького хлопчика могло стати причиною її гніву. Джордж з народження кульгав.

Отримувати освіта Байрон почав у школі Абердіна, після чого перейшов в класичну гімназію. У цей період його позначки були не дуже хорошими. В період з 1799 року навчання ще більше ускладнилося, оскільки він більше займався лікуванням хворої ноги у доктора Глен.

З 1801 року Джордж почав вчитися в іншій школі – школі Херроу, якій, власне, і зобов’язаний своїми глибокими знаннями та можливістю вступити в Кембридж.
Молодого Байрона можна в повній мірі назвати аристократом. Він чудово їздив верхи, любив плавати і займатися боксом, часто грав у карти і пив. Перші свої написав ще в школі Херроу. «Години дозвілля» – його перший збірник побачив світ у 1807 році і відразу став популярним.
А от критика на збірник запізнилася, вона була надрукована лише через рік після самого збірника. За цей час поет вже встиг стати популярним і відомим. Але самі критичні відгуки засмутили його. Ускладнила ситуацію смерть матері, що ввело його практично в стан депресії. Щоб якось позбутися депресивних думок, молодий поет багато подорожує: він відвідує Грецію та Іспанію, Албанію і Туреччину, країни Малої Азії.

Вже в 1812 році з’являються його «Чайльд-Гарольд». Поему швидко набирає популярність на всій території Європи. Його ім’я стає у всіх на слуху за дуже короткий проміжок часу.

Після цього він стає завсідником різних аристократичних салонів і навіть королівського двору. В цей період він веде дуже розгульне життя, але при цьому приховує свій фізичний недолік маскою зарозумілості.

Твори, які без докорів сумління можна назвати літературними шедеврами Байрон писав дуже швидко. Спочатку анонімно надрукували його сатиричний твір «Вальс», після цього вийшов розповідь про турецької життя «Гяур». Потім зовсім швидко розійшлися поеми «Абідоського наречена» і «Корсар».
Величезний успіх принесли автору «Єврейські мелодії», які згодом перевели практично на всі європейські мови. У читачів викликала інтерес і поема «Лара».

У 1816 році поет переїжджає кордон. Перед цим він продає свій маєток. Це було викликано рядом причин: так і не склався шлюб, швидке розлучення, а головне практично повна відсутність грошей.
Він оселяється у віллі Диадати на женевській Рив’єрі. При цьому поет продовжує багато подорожувати, а своїми враженнями ділиться у продовженні поем «Чайльд-Гарольд».

З творчої сторони найбільш продуктивним стала подорож до Венеції. Після цього він написав «Оду до Венеції», «Мазепа», «Дон-Жуан».
1819 року В життя поета входить графиня Гвіччіолі, яка заради їхнього спільного життя розриває стосунки зі своїм чоловіком. Незважаючи на щастя у стосунках, поета чекає величезна втрата – гине його друг Шеллі.

У 1922 поет перебирається в Геную. Там він пише ще кілька літературних шедеврів, таких як «Пророцтво Данте» або «Перша пісня Морганте Маджіоре». Його приваблює повстання в Греції, і в 1923 році він відпливає туди, щоб взяти участь у ньому. На початку 1924 року поет захворює, і дуже скоро після цього гине. Поховали поета в родовому склепі, розташованому в Ноттінгемширі.
Історії з особистого життя

По своїй натурі Байрон був дуже вразливою людиною. Так що зовсім не дивно, що він практично завжди був у стані закоханості. І, на жаль, практично завжди ці почуття перетворювалися на справжню трагедію.
У десятирічному віці маленький Джордж закохується у свою кузину Мері Дафф. Після того, коли він дізнається про її заручини, з ним трапляється істеричний припадок. Через три роки йому знову стає симпатична кузіна, правда цього разу вже інша – Маргарита Паркер. Але і ця історія кохання стає досить трагічною.

1803 рік приносить Байрону нову закоханість, цього разу його обраницею стає родичка міс Чаворт. Її батька вбиває рідний дядько Джорджа.

Низка невдалих закоханостей триває. Але в 1815 році Байрон дуже вигідно одружитися. Його дружина – Ганна Ізабелла Мілбенк, дочка багатого барона Ральфа Мілбенк. Через якийсь час у них з’являється донька, але відносини в їх сім’ї не складаються, і дуже скоро Анна повертається в маєток батька. Досі нічого не відомо про те, що було справжньою причиною їхнього розлучення, який відбувся на початку 1816 року.

Багато біографи вказують на те, що мати Анни спочатку була проти цього шлюбу і постійно впливала на свою дочку. Також є ті, хто списує все на нетрадиційну орієнтацію поета, і на те, що він вів розгульне життя.

Через кілька років після розлучення, Байрон знайомиться з графинею Гвіччіолі, у якої вже є чоловік. Між ними спалахує справжня пристрасть, яка переростає у міцні стосунки, приносили щастя поета до кінця його днів. Графиня кинула свого чоловіка і вступила у відкриті відносини з поетом.

Важливі віхи життя Джорджа Байрона:

• Народження – 1788.
• У 1798 одержує титул барона. Перша сильна закоханість у кузину.
• З 1799 по1801 проводить час в школі доктора Глен.
• У 1801 році переходить в школу Херроу. Чергова любов – на цей раз в Маргариту Паркер.
• У 1803 році поет знову закохується. Його обраниця – міс Чаворт.
• 1807 ознаменувався виходом поетичної збірки «Години Дозвілля».
• У 1809 році Джордж вперше відправляється в подорож закордон.
• 1812 рік – поява «Чайльд-Гарольда».
• 1813 рік — вихід сатири «Вальс», оповідання «Гяур», поеми «Корсар» і «Абідоського наречена».
• У 1814 році виходять у світ «Єврейські мелодії» та поема «Лара».
• 1815 рік — одруження з Анною Ізабеллі Мілбенк, поява дочки Ади.
• 1816 рік — розлучення з дружиною. Поет залишає батьківщину і перебирається кордон.
• 1817 рік — «Беппо».
• У 1818 рік публікують «Оду до Венеції», «Дон-Жуана», «Мазепу».
• 1819 рік — дуже сильна закоханість у графиню Гвіччіолі.
• 1820 році публікують «Першу пісню Морганте Маджіоре».
• 1821 рік — «Сарданапал»
• 1823 рік — «Бронзовий вік», «Острів»
• Поет помирає в 1824 році.

Головні досягнення поета Джорджа Байрона:

• Створив абсолютно новий напрямок – «похмурий егоїзм»;
• Відноситься до представників молодшого покоління британських романтиків;
• Подарував світовій літературі здійснено нового на той момент героя-романтика – Чайльда-Гарольда. Він став прототипом для багатьох інших літературних персонажів дев’ятнадцятого, і навіть двадцятого століть.

Цікаві факти з біографії Джорджа Байрона:

• Байрон і Лермонтов – далекі родичі. Його предок Гордон, який жив у шістнадцятому столітті був у шлюбі з Маргарет Лермонт. Вона мала коріння відомого шотландського роду, який дав істок походженням самого Михайла Юрійовича.
• З дитячих років був дуже вразливою дитиною. У десятирічному віці хотів заколоти себе ножем, після того як з матір’ю трапився черговий нервовий напад.
• Все життя пишався тим, що під час одного з своїх подорожей переплив протоку Дарданелли.
• Байрона вважають в Греції національним героєм, оскільки він брав активну участь у революції.
• Практично всі сприймають Байрона виключно як невиправного романтика, але при цьому мало хто знає, що в останні роки життя, він волів писати в жанрі сатиричного реалізму і спирався на творчість Поупа.