Біографія Джеймса Кука

Дата народження: 27 жовтня 1728 року
Дата смерті: 14 лютого 1779 року
Місце народження: Йоркшир, Англія

Джеймс Кук – знаменитий мандрівник. Джеймс Кук (James Cook), був одним з найбільш сміливих мореплавців в свій час. Подорожував, відкривав нові землі і становив географічні карти.

Народився Джеймс в небагатій сім’ї. Провчившись п’ять років у школі, він був відправлений робітником на ферму. Робота на землі не особливо приваблювала молодого людини, і у 18-річному віці він став найманим юнгою на корабель, що перевозить вугілля. Господарями Кука були брати Уокер, у яких він пропрацював близько трьох років.

Під час роботи молодий дослідник постійно займався самообразованиям, вивчав основи таких наук, як навігація, астрономія, математика, географія. Робив це самостійно, маючи в помічниках лише книги.

Після декількох років роботи на Уокерів, Куку було запропоновано стати капітаном судна «Френдшип». Кук відмовився від цього вигідного пропозиції, вирішивши присвятити себе військовому флоту. Юному морякам довелося почати все заново, з посади простого матроса. Їм він найнявся на військовий корабель з більш ніж півсотнею гармат. Досвід в торговельному флоті не залишився непоміченим і вже через місяць від початку роботи Кук стає боцманом корабля «Eagle».

З початку семирічної війни флот активно бере участь в морських битвах. «Eagle» не виняток – він учасник блокади французького узбережжя. Брав участь і в морських битвах. Після одного з них, з французьким «Герцогом Аквітанським», корабель йде на ремонт.

Після дворічної практики на військовому кораблі Кук без праці здає іспит на посаду Sailing Master і переходить на більш велике судно.

Під час військових дій в Біскайській затоці Кук виконує надзвичайно складне завдання, пов’язане з картографічними дослідженнями. Кук успішно виконав його, що і послужило однією з причин призначення саме його в кругосвітню експедицію.
Після продовження робіт у гирлі канадської річки Св. Лаврентія Кук отримав безцінний досвід складання карт і в 1762 р. повернувся в Англію.

Там же незабаром відбулося одруження з Е. Баттс. Згодом у подружжя народилося шестеро дітей.

У 1767 р. Кук стає головним претендентом на посаду керівника експедиції. Декларованою метою були астрономічні дослідження, насправді ж Англії потрібні були нові землі. З метою їх відкриття і була послана експедиція. Судно для неї спеціально переобладнали. «Індевор» відправився до незвіданих берегів у серпні 1768 року.

Через вісім місяців корабель підійшов до берегів Таїті. Кук був одним з небагатьох мандрівників у той час, хто ставився до аборигенам шанобливо. Старався уникати насильства, вбивств і це було відзначено місцевими жителями з вдячністю.
Тривало це рівно до того часу, поки два моряки з корабля не дезертирували. Тільки тиск на старійшин допомогло повернути їх на корабель.

Проте один з місцевих вождів супроводжував команду біля берегів Нової Зеландії. Там мали місце часті і кровопролитні сутички з місцевим населенням.

Військові дії не завадили відкриттю протоки Кука, який розділяє Нову Зеландію.

У 1770 р. корабель досяг східного узбережжя Австралії. Там було виявлено величезну кількість не описаних раніше рослин. З тих пір затока носить назву «Ботанічний».

Незабаром почалися проблеми – корабель був пошкоджений і практично не міг продовжувати плавання. Пробоїни абияк заклали члени екіпажу і Кук вирішив продовжувати дослідження узбережжя вздовж Великого Бар’єрного Рифу. Підсумком стало відкриття протоки, що розділяє Австралію і Нову Гвінею. Через протоку Кука привів судно в Індонезію. Цинга, малярія і кишкові інфекції призвели до загибелі більшої частини команди. У 1771 судно повернулося в Англію.

Вже через рік другу подорож почалося. Його метою було ретельне дослідження Південних морів. Бажано було зробити це раніше французів. Два корабля 1772 року вирушили в опавное плавання. Через півроку вони вперше перетнули Південне полярне коло. Після цього шторм роз’єднав суду і встетились вони через довгий час вже в затоці Шарлотти.

Потім було відвідування Таїті, островів Дружби, стоянка в Затоці Шарлоти. Зворотній шлях лежав через острів Пасхи, і знову Таїті. У 1774 відбулося відкриття Нової Каледонії. Через три роки після початку подорожі, Кук повернувся в Англію.

Не минуло й року, як два кораблі знову вийшли у відкрите море. У 1777 році був виявлений острів Різдва, а роком пізніше – Гаваї. Потім шлях лежав в північні широти, де був описаний Берингову протоку.

Наступним пунктом подорожі були Гавайські острови. Відносини з аборигенами не склалися і 14 лютого 1779 року Кук був убитий в сутичці з місцевим населенням. Його останки були поховані в море.

Досягнення Джеймса Кука:

• Брав участь в якості керівника в трьох навколосвітніх експедиції
• В ході експедицій були описані нові види рослин, тварин, описані звичаї мешканців нових земель
• Зробив безліч відкриттів в області географії, астрономії, біології та ботаніки

Дати з біографії Джеймса Кука:

• 1728 р. народився в Англії, в селі Мартон
• 1736 р. почав навчання в школі
• 1746 р. почав працювати юнгою
• 1755 р. залишив роботу в торговельному флоті і перейшов у військовий флот
• 1762 р. почав картографічні дослідження в Північній Америці
• 1771 р. призначений командиром експедиції
• 1775 р. повернувся з другої експедиції
• 1776 р. третя експедиція
• 1779 р. загинув від рук аборигенів

Цікаві факти Джеймса Кука:

• Один з перших дослідників, які намагалися ставитися до мешканців нових земель дружелюбно, выменивая і купуючи необхідне, а не забираючи силою і вбиваючи.
• Деякі карти, складені командою Кука, використовувалися аж до кінця 19 століття.
• Перший з капітанів, який навчився боротися зі смертністю серед членів команди від нестачі вітаміну С.
• Використовував карти, складені алеутами і російськими промисловцями, для опису земель між Америкою і Євразією.
• Мається велика кількість пам’ятників і обелісків у всіх частинах світу, присвячених Куку.