Біографія Дем’яна Бєдного

Дата народження: 13 квітня 1883 року
Місце народження: Губовка, Україна
Дата смерті: 25 травня 1945 року
Місце смерті: Москва, СРСР

Дем’ян Бідний – радянський письменник і поет.

Придворов Юхим Олексійович народився 13 квітня 1883 року в Херсонській губернії. Його батько був сторожем в церкві, тому дитинство Дем’яна було бідним і важким.

З 1890 по 1896 роки навчався у сільській школі, захоплювався літературою. У 1896 році став навчатися в Київській військово-фельдшерській школі. В той же час пише перші вірші й становить епіграми.

У період з 1900 по 1904 роки служив ротним фельдшером, але тяга до освіти була так сильна, що він осягав все самостійно.

У 1904 році зумів здати екстерном іспити за курс класичної гімназії і почав вчитися в Петербурзькому університеті на факультеті історії та філології.

Під час революції 1905-1907 років зазнав її настрою, а після неї почав випускати вірші Під новий рік, Не примирився немає і З тривогою жуткою.

У 1911 році його вірші були вперше надруковані в більшовицькій газеті Зірка, яка поширювалася в Петербурзі.

Незабаром газету закрили, але з’явилася газета Правда, при якій Юхим, вже встиг змінити своє ім’я на псевдонім Дем’ян Бідний став працювати.

У 1913 році пише свої перші байки і випускає їх в однойменній книзі.

У Першу світову був військовим фельдшером, отримав кілька нагород.

В 1917 році активно друкувався у виданнях більшовиків, писав розгромні памфлети і пародії. Відомим твором того часу стала поема Про землю, про волю. Про робочу частку. У 1918 році переїхав до Москви.

З захопленням прийняв революцію і віддавався їй повністю. У громадянську війну воював на фронті, писав вірші і листівки. У 1922 році випустив поему Головна вулиця.

У 1920-ті роки відвідував заводи, підбадьорював робітників і молодь своїми агитаторскими віршами. Тоді ж він набуває популярності, схвалення уряду та спеціальний вагон для роз’їздів по країні. Його книги і вірші активно друкуються.

До кінця 30-х під час внутрішньої боротьби в уряді відстоював лінію Сталіна, за що отримав його прихильність.
Але вже в грудні 1930 року вірші Дем’яна стали засуджувати, так як нібито він негарно виставляв у них російської людини.

Бідний намагався скаржитися Сталіну, але той його також засудив. Тоді Дем’ян написав кілька творів підкреслено радянську тему, за що в 1933 році навіть отримав орден Леніна.

Партія продовжувала його нещадно критикувати, його виселили з кремлівської квартири і заборонили користуватися бібліотекою Сталіна.

У 1936 році Дем’ян пише лібрето Богатирі, за що ще раз отримує порцію критики, так як в творі розуміється тема хрещення Русі.

У 1938 році його виключають зі Спілки письменників. Після настання Великої Вітчизняної війни намагався знову привернути увагу партії, пишучи хвалебні вірші Леніну і Сталіну, проте його не помічали.

Він продав бібліотеку і меблі, писав вірші під псевдонімом Д. Бойовий, але так і не отримав більше прихильності і популярності.

25 травня 1945 року він помер.

Досягнення Дем’яна Бідного:

• Численні вірші на радянську тематику
• Нагороди Георгіївська стрічка ордена Червоного прапора і Леніна

Дати з біографії Дем’яна Бідного:

13 квітня 1883 – народився на Україні
1890-1896 роки – навчання в сільській школі
1896-1900 роки – навчання у Київській військово-фельдшерській школі
1900-1904 роки – служба ротним фельдшером
1904 рік – навчання в Петербурзькому університеті, перші вірші
1911 рік -перша публікація в газетах
1920-ті роки – отримання схвалення Сталіна і прихильності партії
1930-ті роки – опала
25 травня 1945 року – помер

Цікаві факти Дем’яна Бідного:

• Свій псевдонім узяв з-за прізвиська свого дядька
• За чутками був присутнім на розстрілі Фанні Каплан
• Хворів на цукровий діабет, і навіть був спрямований у Німеччину для лікування за особистою вказівкою Сталіна
• В Тамбовської губернії проводив колективізацію
• Навіть після смерті його критикували, проте в 50-ті роки зняв всі звинувачення