Біографія Бориса Єльцина

Дата народження: 1 лютого 1931 року
Дата смерті: 3 квітня 2007 року
Місце народження: село Бутка, Уральська область, РРФСР

Борис Миколайович Єльцин – партійний керівник РРФСР, Єльцин Б. Н. – згодом відомий діяч на політичній арені РФ. Був першим президентом Російської Федерації.

У ході всенародного демократичного голосування зайняв пост першого лідера незалежної Росії. Згодом два рази був переобраний на цей пост.

Борис Миколайович Єльцин народився 01.02.1931 року в невеликому селищі Бутка, розташованому в Свердловській області. Так як його сімейство було небідним, то з приходом Рад відбулися репресії. Батько Єльцина, Микола, будучи будівельником, змушений був після арешту тяжко працювати на зведенні Волго-Донського каналу. Після звільнення у 1937 р. почав працювати на заводі. Клавдія Старигіна, мама народилася в селянській родині і заробляла на життя пошиттям одягу.

Дитячі роки Борі пройшли в Пермської обл., Погоди. Туди сім’я переїхала як тільки батько був відпущений з-під арешту. Боря набирався знань у звичайній школі, де вчився добре, але погано себе вів. В результаті після семи років навчання його виключили. З особистих спогадів відомо, що викладач класу примушувала дітей до роботи у неї вдома і частенько поколачивала їх. Після скарги в Партію, Борю поміняв навчальний заклад.

За традицією після закінчення школи підлітки призивалися на військову службу. Бориса в армію не взяли, оскільки у нього не були відсутні 2 пальця лівої руки. Можливо він втратив їх, намагаючись вивчити внутрішній вміст боєприпасу, який знайшов у повоєнний час.
В середині 20 століття Борис став абітурієнтом Уральського Політехнічного, фак-т будівництва. Батько хотів, що б Борис став продовжувачем династії будівельників. В інститутські роки Борис відмінно грав у волейбол і навіть заслужив звання майстра спорту.

Отримавши освіту, Борис відправився працювати в об’єднання «Уралтяжтрубстрой». Освоїв ряд професій і дослужився до майстра ділянки. Згодом виріс до начальника. У 1956 р. майбутній президент вступив у шлюб з Наиной Йосипівною Гириной. Їх дружба зав’язалася під час студентства.

Через рік у молодої сім’ї з’явилася спадкоємиця, яку назвали Оленою. Кар’єра стрімко розвивалася – Єльцин став виконробом управління будівництва у тресті. Ще 4 роки Борис вступив в Партію, а двома роками пізніше став Головним Інженером домобудівного комбінату в Свердловську. У 1963 р. Борис вступив до лав Кіровського райкому КПРС і був делегований партійною організацією на конференцію області в р. Свердловськ. 1966 р. ознаменувався призначенням на директорську посаду згаданого комбінату.

1968 р. став початком діяльності Партії. Єльцин був переведений в обком Свердловського КПРС, де став керівником будівельного відділу. 1975 рік ознаменувався призначенням на посаду першого секретаря Свердловського обкому КПРС. Якщо провести аналогію із сьогоднішнім днем, то ця посада еквівалентна посади губернатора регіону.

Першим Секретарем Борис Миколайович працював аж до початку 90-х і запам’ятався по організації будівництва житла нужденним, відкриття метро і магістралі з північних територій регіону в місто Свердловськ. Із забезпеченням продуктами стало краще, вирушили в небуття продовольчі талони на молочні продукти. Єльцин після всіх цих досягнень став полковником.

1978 рік став початком депутатської діяльності у Верховній Раді РСР. А ще 8 років Єльцин переїжджає до столиці і керує будівельним відділом ЦК КПРС. У 1986 займає посаду кандидата в члени Політбюро ЦК КПРС.

Через рік Борис Миколайович активно бореться з мляво йде політикою перебудови, ніж наживає собі ворогів серед деяких членів ЦК. Після цього різко змінює свою думку і продовжує діяльність вже першим секретарем Міськкому столиці. Тоді ж серце Бориса Миколайовича вперше дає про себе знати. Деякі джерела вказують, що Єльцин, можливо, хотів вчинити суїцид в той час.

1988 р. повертає Бориса Миколайовича до конфліктів з Політбюро. Він незадоволений проколами та безвіллям членів Політбюро. Особливо дісталося Лігачову. Раніше Лігачов був саме тією людиною, який порекомендував Бориса Миколайовича в ряди КПРС. Вперше прозвучали заяви Єльцина, що всі його попередні звинувачення є правдою.

Через рік Єльцин стає народним депутатом Московського округу, вже в СРСР. Так само є членом Верховної Ради СРСР аж до 1990 р. Тоді ж член Верховної Ради постав «підшофе» в США і в Підмосков’ї прославився падінням.

1990 р. – Єльцин став народним депутатом РРФСР, дещо пізніше зайняв посаду Голови Верховної Ради РРФСР. Ця посада стала більш значущою відразу після підписання Декларації про суверенітет РРФСР. Тоді ж почався конфлікт М. С. Горбачова з Єльциним і вихід останнього з КПРС. Згодом Єльцин заявив, що Горбачов повинен покинути пост першого президента СРСР.

1991 р., червень – народ проголосував за обрання Єльцина президентом РРФСР. Впервы народ обирав президента, в отдичие від Горбачова, який був обраний депутатами СРСР.

Під час серпневого ГКЧП у 1991 р. Горбачов був заарештований у Криму і залишався під домашнім арештом. Єльцин був тим, хто зважився управляти протидією ГКЧП. Біловезьку угоду з першими особами України та Білорусії було ратифіковано перед новим 1992 роком. У ході підписання народилося СНД.

Через рік почалося протистояння Верховної Ради і першого президента. Єльцин вводить танки в столицю, розпускає парламент. Починаються вибори в Думу і СФ.

1994 р. став роком введення військ до Чечні після довгого протистояння. Тоді ж рейтинг почав падати, т. к. Перша Чеченська призвела до загибелі великої кількості людей.

Через 2 роки федерали пішли з Чеченської республіки. Тоді ж президент повторно балотується на свою посаду. Підключення адміністративного ресурсу допомогло Єльцину розправитися над своїм суперником, комуністом Зюгановим.
Все це позначилося на здоров’я президента, він став менше бувати на публічних заходах. Після листопадового коронарного шунтування знадобився майже рік на відновлення.

В кінці 90-х починається імпічмент президента з-за знецінення рубля, дефолту і кризи в уряді. Кінець 1999 знаменитий відставкою Єльцина. Путін Ст. Ст. стає в. о. президента. Він же гарантує недоторканність Бориса Миколайовича та сім’ї, а так само грошові виплати колишньому президенту і його родичам.

Після відходу на спокій Єльцин і сім’я стали жити в п. Барвиха. Благодійність, отримання нагород стали рутиною. Єльцин не припиняв участь в політичному житті, зустрічався на своїй території з політиками. Згодом його огородили від цього наказом Володимира Путіна, боячись перевантажити його серце.

75 років виповнилося Єльцину 01.02.2006 р., брало участь 250 запрошених.

А 23.04.2007 в ЦКЛ після довгої хвороби зупинилося серце Бориса Миколайовича. Незабаром його поховали на Новодівичому.

Досягнення Бориса Єльцина:

• Уперше був обраний народом у ході демократичного голосування. Часто згадується з-за провальною Чеченської кампанії, корупцію, збідніння народу.
• Ставлення західних країн різнопланове
• Написав книги «Сповідь на задану тему», «Записки Президента», «Президентський марафон».
• Зараз складно дати справедливу оцінку роботі Єльцина. Але не можна ігнорувати проведені ним реформи. Частина з них була негативна, як і смерть солдатів в Чеченській війні. Але саме він став тим президентом, який поставив на ноги незалежну Росію.

Знаменні дати у житті Бориса Єльцина:

• 01.02 1931р. Народився в с. Бутка (Свердловська область)
• 1950 р. Вступив до Уральський політехнічний інститут ( факультет будівництва)
• 1955 р. Закінчив навчання. Направлений працювати в державний трест «Уралтяжтрубстрой».
• 1956 р. Весілля з Наиной Гириной.
• 1957 р. народження доньки Олени.
• 1960 р. народження доньки Тетяни.
• 1961 р. став членом КПРС.
• 1963 р. став главинженером Свердловського домобудівного комбінату.
• 1966 р. став директором Свердловського домобудівного комбінату.
• 1968 р. почав партійну діяльність. Працював у Свердловському обкомі КПРС завідуючим відділом будівництва.
• 1975 р. став секретарем Свердловського обкому КПРС.
• 1979 р. народження онуки Катерини.
• 1981 р. народження онука Бориса.
• 1983 р. народження онуки Марії.
• 1986 р. став кандидатом у члени Політбюро ЦК КПРС.
• 1987 р. виступив з критикою перебудови. Госпіталізований в стаціонар у зв’язку з гострим болем в області серця.
• 1988 р. знову виступив з критикою Політбюро.
• 1989 р. став народним депутатом СРСР і членом Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
• 1990 р. став народним депутатом РРФСР. У травні – Головою Верховної Ради РРФСР. Вийшов з КПРС.
• 1991 р. став Президентом РРФСР. У серпні організував опір ГКЧП. Підписав Біловезькі угоди про створення СНД.
• 1994 р. ввів війська до Чечні.
• 1995 р. народження онука Гліба.
• 1996 р. обраний президентом на другий термін. Вивів війська з Чечні. Виконано аорто-коронарне шунтування.
• 1997 р. народження онука Івана.
• 1998 р. знецінення рубля, перша хвиля фінансової кризи. Ініційована процедура імпічменту.
• 1999 р. відставка на добровільній основі з президентського поста. 2000 рік – президентом Росії став В. Путін.
• 2002 р. народження онуки Марії.
• 2006 р. 75-річчя.
• 23.04 2007 року –помер в ЦКЛ від зупинки серця .Похований на Новодівичому.

Цікаве з життя Бориса Єльцина:

• Борису відірвало 2 пальці, коли він грав з гранатою в дитинстві.
• Оскандалився під час виступу у п’яному вигляді, неформально звертався з першими особами деяких країн.
• У Німеччині намагався диригувати оркестром.
• В одне з відвідувань Підмосков’я впав з висоти. Виправдовувався тим, що його хтось штовхнув. Згодом зловмисників не знайшли.
• Популяризував великий теніс, зробив його модним видом спорту.
• За неперевіреними даними намагався вчинити суїцид за допомогою ножиць (1987)
• Дозволив Задорнова привітати Росію з новим 1991 роком.
• Грав на ложках. Користувався для гри головами співробітників.
• Після його смерті комуністи не стали вставати в Держдумі, тим самим висловивши неповагу.