Біографія Альберта Ейнштейна

Дата народження: 14 березня 1879 року
Дата смерті: 18 квітня 1955 року
Місце народження: місто Ульм (Баден-Вюртемберг)

Альберт Ейнштейн – є феноменальним фізиком-теоретиком, Альберт Ейнштейн був одним з родоначальників теоретичної фізики. Удостоєний Нобелівської премії, написав більше трьохсот наукових робіт, а також встиг побувати доктором наук у майже двадцяти всесвітньо відомих університетах.

Народився Ейнштейн 14 березня 1879 р. в Ульм (Баден-Вюртемберг) у небагатій родині дрібного підприємця Германа Ейнштейна і дочки торговця Пауліни Кох. Але вже через рік сім’я Ейнштейнів переїжджає в Мюнхен, де Герман засновує фірму, що спеціалізується на електричному обладнанні. У 1881 народилася Марія – молодша сестра Альберта. Пауліна прищеплювала шестирічному Альберту любов до музики, давала уроки гри на скрипці.

Юного Альберта віддали в мюнхенську католицьку школу, однак система освіти у цій школі здавалася йому тривіальною і марною. Він не був успішним учнем. У віці 16 років Ейнштейн спробував вступити в багатопрофільний технікум Цюріха, але, незважаючи на чудову здачу іспиту з математики, іспити з французької та растениеведению він провалив, з-за чого вчинити не зміг.

Але Альберт не залишав надії. У 1896 році після закінчення останнього класу школи у швейцарському місті Арау він повторив свою спробу і, нарешті, був прийнятий у Вище технічне училище Цюріха, де провчився до 1900 року. З Політехнікуму він вийшов з дипломом викладача математичних і фізичних наук.

З працевлаштуванням у майбутнього лауреата Нобелівської премії все склалося також далеко не з першого разу. Після багатопрофільного технікуму Ейнштейн не міг пробитися навіть на посаду простого шкільного вчителя. У цей важкий для нього час Альберт дізнається, що таке справжня бідність і голод. Саме тривала відсутність їжі стало причиною захворювання печінки. У 1902 р. Ейнштейну допомагає його однокурсник Марсель Гроссман, і Альберт влаштовується в Федеральне Бюро патентування відкриттів Берна в якості експерта 3 класу. В цьому році помирає його батько.

У 1903 р. Ейнштейн взяв у дружини жінку з небідної сербської родини – Мілева Марич. Цей шлюб подарував Ейнштейну трьох дітей. Починаючи з 1905 прізвище вченого вже досить впізнавана. В одному з найбільш популярних наукових журналів того часу «Аннали фізики» опубліковують три його статті, які вражають весь світ фізики, буквально здійснюючи науковий переворот. Дані статті присвячені квантовій теорії, статистичної фізики і теорії відносності.

Через рік Ейнштейну присуджено науковий ступінь доктора наук. Альберт отримує визнання з боку всесвітньо відомих фізиків. Також у 1906 р. він знайомиться з Планком.

Через 3 роки Ейнштейну пропонують посаду понадштатного професора в Цюріхському університеті, але незабаром він погоджується на більш солідну пропозицію. Так Ейнштейн очолив кафедру фізики в Німецькому університеті, розташованому на території Праги.

Альберт Ейнштейн не пропускає жодної конференції і жодного конгресу. Крім того, він встиг побувати професором в Політехнікумі Цюріха, який він закінчив, а також професором відомого Берлінського університету.

З початку Першої світової А. Ейнштейн проповідує мирні способи вирішення будь-яких конфліктів і негативно висловлюється щодо ситуації, що склалася. Після 1917 р. у вченого загострюється давнє захворювання печінки, а також проявляються виразка шлунка і жовтяниця. Незважаючи на стан здоров’я, Ейнштейн не покидає своїх досліджень.

У 1919 Ейнштейн офіційно розлучається зі своєю першою дружиною, з якою вони на той момент вже близько п’яти років жили порізно. У цьому ж році взяв у дружини Ельзу Левенталь (двоюрідну сестру Альберта по лінії матері) і усиновив двох її дітей. У 1920 помирає мати вченого.

У двадцяті роки Ейнштейн подорожує з лекціями в університетах Європи та США, також навідується в навчальні заклади Японії та Індії. У 1921 році Альберт Ейнштейн стає лауреатом Нобелівської премії.

Коли до влади прийшов Адольф Гітлер, вчений, твердо впевнений у своїх пацифістських поглядах, залишає рідну Німеччину. Слідом за цим нацисти проголошують всі роботи і відкриття Ейнштейна спотворенням дійсності. Навіть була оголошена нагорода за вбивство вченого. Ейнштейн перебирається в США, де стає почесним і шанованим громадянином. Він все так же продовжує працювати професором (Нью-Джерсі, Інститут перспективних досліджень), пише наукові статті, навіть підтримує хороші відносини з Рузвельтом.

А. Ейнштейн помер 18 квітня 1955 р. у місті Принстон. Експертиза показала, що причиною смерті виявився розрив аневризми аорти. Вчений заповів, щоб похорон не були віддані широкому розголосу. На похороні були присутні дванадцять рідних та близьких йому людей.

Список основних досягнень Альберта Ейнштейна:

– автор близько 150 статей і книг у сферах публіцистики, філософії науки та історії, а також понад триста наукових статей;
– він став основоположником численних фізичних законів, розділів і теорій. Однією з найбільш відомих є теорія відносності.

Історичні дати біографії Альберта Ейнштейна:

1879 р. – народження.
1880 р. – переїзд сім’ї Ейнштейнів в Мюнхен.
1893 р. – життя і навчання в Швейцарії.
1895-1896 рр. – навчання у Арау.
1896-1900 рр. – навчання в Політехнікумі (Цюріх).
1902-1909 рр .. – отримання посади експерта 3 класу у Федеральному Бюро патентування відкриттів.
1902 р. – смерть Германа (батька).
1903 р. – взяв у дружини М. Марич.
1905 р. – початкові відкриття, публікація трьох наукових статей.
1906 р. – здобуття ступеня доктора наук в галузі фізики.
1909 р. посаду професора в Цюріхському університеті.
1911 р. очолює кафедру фізики в Німецькому університеті, розташованому на території міста Праги.
1914 р. – повернення в Німеччину.
1919 р. – офіційне розлучення з Мілеві Марич, одруження на Ельзі Левенталь.
1920 р. – смерть Пауліни (матері).
1921 р. – лауреат Нобелівської премії.
1926 р. – почесний член Академії наук СРСР.
1933 р. – переїзд до США.
1936 р. – смерть другої дружини Ельзи.
1955 р. – смерть.

Цікаві факти Альберта Ейнштейна:

З 6 років і до самого останнього дня Ейнштейн практикувався в грі на скрипці.
Любив вирощувати троянди.
Старший син Ейнштейна – Ганс-Альберт – пішов по стопах батька: став фахівцем з гідравліки і влаштувався на посаду професора Каліфорнійського університету.
Молодший син – Едуард – був хворий на шизофренію, внаслідок чого помер у психіатричній лікарні Цюріха.
Одним з найближчих друзів Ейнштейна був Чарлі Чаплін.
Ходив слух про взаємної симпатії до Мерилін Монро.
Відома фотографія Ейнштейна, на якій він показує язик, була зроблена спеціально для набридливих журналістів, які просили вченого посміхнутися на камеру.
У часи Другої світової А. Ейнштейн працював консультантом з технічних питань на стороні військово-морського флоту США.