Підприємець і управлінець. Володіючи
особистим статком $13,9 млрд, в 2011 році
зайняв 8 місце в списку 200 найбагатших
бізнесменів Росії (за версією журналу
Forbes).
Коротка біографія.
Вагіт Алекперов
народився 1 вересня 1950
року в селищі Степан Разін (Баку) в сім’ї
нафтовика і був п’ятою дитиною в родині. Його
батько – Юсуф Кербалаевич Алекперов, ветеран
Великої Вітчизняної війни, за національністю –
азербайджанець, а мати Тетяна Федорівна
Бочарова – російська. Батько помер в 1953 році,
коли Вагіта було три роки, мати виховувала дітей сама.
З 1972 по 1974 рік Алекперов працював оператором з видобутку нафти і газу
виробничого об’єднання «Каспморнефть». У 1974 році він закінчив
Азербайджанський інститут нафти та хімії за спеціальністю «Гірничий
інженер з технології та комплексної механізації розробки нафтових і
газових родовищ». У період з 1974 по 1979 роки Алекперов
працював старшим інженером-технологом районної інженерно-
технологічної служби N 2, начальником зміни, майстром по видобутку
нафти і газу, старшим інженером, заступником начальника
нафтопромислу НГВУ імені А.с Серебровського ЗА «Каспморнефть».
В подальшому працював на різних керівних посадах в
нафтовидобувної промисловості:
1979 – старший інженер нафтопромислу N 2 НГВУ «Fedorovskneft’»
«Сургутнафтогаз» Главтюменнефтегаза Міністерства нафтової
промисловості СРСР, р. Сургут Тюменської області.
Член КПРС.
1979-1980 – начальник нафтопромислу N 2 НГВУ «Fedorovskneft’».
1980-1981 – начальник Центральної інженерно-технологічної служби
НГВУ «Холмогорнефть» ЗА «Сургутнафтогаз», сел. Ноябрьск Purovsky
району Тюменської області.
1981-1983 – головний інженер, заступник начальника НГВУ
«Лянторнефть» ЗА «Сургутнафтогаз», сел. Лянтор Сургутської району
Тюменської області.
1983-1985 – начальник НГВУ «Повхнефть» ЗА «Сургутнафтогаз», сел.
Когалим Сургутської району Тюменської області.
1985-1987 – перший заступник генерального директора ПО «Башнефть»
по Західній Сибіру Міністерства нафтової промисловості СРСР, р.
Когалим.
1987-1990 – генеральний директор ПО «Когалымнефтегаз»
Главтюменнефтегаза, р. Когалим.
1990-1991 – заступник міністра нафтової і газової промисловості
СРСР.
1991-1992 – перший заступник міністра нафтової і газової
промисловості СРСР
1992-1993 –
президент нафтового концерну «ЛУКОЙЛ»
.
C 1993 року – президент
ВАТ «ЛУКОЙЛ»
.
З 2007 року – засновник Фонду регіональних соціальних програм
«Наше майбутнє».
З 2010 року – член Ради Фонду «Сколково».
У 1995 році Алекперов був обраний головою ради директорів
банку «Імперіал». У тому ж році він був включений до складу колегії
Міністерства палива та енергетики.
Глава «Лукойлу»
розвинув у
Білорусії великий бізнес. У нього у власності один з найбільших
приватних нафтотрейдерів, що займається постачанням нафти, її
переробкою і експортом, найбільша приватна мережа АЗС, а також
спільне підприємство з виробництва моторних присадок на
новополоцком «Нафтане».
Особисте життя
Вагіт Алекперов одружений, дружина – Лариса Вікторівна Алекперова. В
1990 році у нього народився син Юсуф, станом на 2012 рік він навчався
в РГУ нафти і газу ім. Університет за спеціальністю «розробка і
експлуатація нафтових родовищ». У вільний час
воліє спілкуватися з друзями. Хобі – подорожі, теніс;
відпочивати воліє в Криму.
Вагіт Алекперов
– доктор економічних наук, дійсний член
Російської академії природничих наук.
Стан
За даними журналу Forbes, особистий стан Алекперова на 1996 рік
становило 1,4 мільярда доларів. Вперше розмір заробітної плати
Алекперова був офіційно оприлюднений у 2002 році, у зв’язку з
майбутнім розміщенням ОГОЛОШЕНЬ на держпакет акцій компанії. На той
момент, згідно з п’ятирічним контрактом, зарплата президента «Лукойлу»
становила $1,5 млн в рік плюс щорічний бонус – $2,225 млн (150 % від
зарплати).
Згідно з рейтингом журналу Forbes, опублікованому в березні 2009 року,
стан Алекперова досягло 7,8 мільярда $, а він сам зайняв 57-е
місце в світовому рейтингу найбагатших людей. За даними на 16
лютого 2010 року, Алекперов займає сьому позицію в списку
найбагатших росіян зі станом в 10,6 млрд доларів.
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010) – за великий
внесок у розвиток нафтогазового комплексу та багаторічну сумлінну
праця
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005)
Орден Дружби (1995)
Орден «Знак Пошани» (1986)
Медаль «За освоєння надр і розвиток нафтогазового комплексу Західного
Сибіру»
Орден «Слава» (2001, Азербайджан) – за заслуги в розвитку
економічних зв’язків між Азербайджаном і РФ
Орден «Мадарський вершник» І ступеня (2006, Болгарія)
Двічі лауреат премії Уряду Російської Федерації
Орден преподобного Сергія Радонезького I, II і III ступенів (РПЦ)
Орден святого благовірного князя Данила Московського II і III ступенів
(РПЦ)
Лауреат російської національної премії 2001 року «Бізнес-Олімп»
Тому