Великий російський підприємець,
колишній губернатор Чукотки, з 12 жовтня
2008 депутат Чукотської думи, з 22 жовтня
2008 року – голова думи Чукотського
автономного округу.
Коротка біографія.
Роман Абрамович народився 24 жовтня 1966 року
у Саратові в сім’ї працівника Сиктивкарського
раднаргоспу. Його мати померла, коли Абрамовичу
було півтора року. Батько загинув, коли Абрамовичу
виповнилося чотири роки. Після смерті
батьків Роман був усиновлений братом батька і до
закінчення середньої школи жив у його сім’ї в
Москві. За спогадами родичів, Роман був завжди
підкреслено ввічливий, комунікабельний і вважався досить розважливим
дитиною.
За однією версією, Абрамович кілька місяців навчався в індустріальному
інституті в Ухті, служив у Радянській Армії рядовим автовзвода
артилерійського полку. За другою версією, Абрамович навчався в
Московському інституті нафтохімічної і газової промисловості ім. В.
М. Губкіна, хоча в самому інституті факт його навчання не підтверджують. Є
версія, що він поступив відразу в два вузи – і в Ухті, і в Москві. За
іншими свідченнями, Абрамович гриз граніт науки у Московській
державної юридичної академії і отримав спеціальність юриста.
Роман Абрамович
: перші кроки в бізнесі
Трудовий шлях
Роман Абрамович
почав у 1987 році механіком
будівельного управління № 122 тресту «Мосспецмонтаж». Сам
Абрамович розповідає, як, навчаючись в інституті, паралельно
організував кооператив «Затишок»: «Ми робили іграшки з полімерів. Ті
хлопці, з якими ми працювали в кооперативі, потім склали
керуюче ланка «Сибнефти», потім якийсь час я був брокером на
біржі». Реалізовували продукцію на ринках Москви (в тому числі і в
Лужниках), що дозволяло на той період часу отримувати прибуток
готівкою грошима і платити податки.
У 1992-1995 роках їм було створено 5 фірм: ИЧП «Фірма
«Супертехнологія-Шишмарев», АТЗТ «Еліта», АТЗТ «Петролтранс»,
АТЗТ «ГІД», фірма «НПР», що займалися виробництвом і ТНП
посередницькою діяльністю. В ході своєї комерційної діяльності
Абрамович неодноразово привертав увагу правоохоронних
органів. Так, 19 червня 1992 року Роман Абрамович був укладений під
варту за підозрою у вчиненні розкрадання 55 вагонів з дизельним
паливом з Ухтинського нафтопереробного заводу на суму близько 4
млн. руб. Про результати розслідування відомостей немає.
У 1993 році Роман Абрамович продовжив комерційну діяльність,
зокрема з продажу нафти з міста Ноябрьська. З 1993 по 1996 рік
був керівником московського філіалу швейцарської фірми
«RUNICOM S. A.»
Роман Абрамович і Сибнефть
Вихід у великий нафтовий бізнес Романа Абрамовича пов’язаний з Борисом
Березовським і боротьбою за володіння ВАТ «Сибнефть». У травні
1995 року Березовський і Абрамович створюють ЗАТ «П. К. – Траст».
1995-1996 роки стали для Абрамовича плідними у створенні нових
фірм. Він засновує ще 10 фірм: ЗАТ «Меконг», ЗАТ «Центуріон-М»,
ТОВ «Агроферт», ЗАТ «Мультитранс», ЗАТ «Ойлимпекс», ЗАТ
«Сибреал», ЗАТ «Форнефть», ЗАТ «Сервет», ЗАТ «Бранко», ТОВ
«Вектор-А», які разом з Березовським використав для придбання
акцій
ВАТ «Сибнефть»
. У червні 1996 року Роман Абрамович увійшов в
склад ради директорів АТ «Ноябрьскнефтегаз» (одна з компаній,
входять в «Сибнефть»), а також став головою московського
представництва «Сибнефти».
Поставивши собі метою заволодіти компанією «Сибнефть», Роман
Абрамович і його компаньйони використовували випробуваний спосіб
«заставного аукціону». Потрібно зазначити, що законом взагалі не був
передбачений такий спосіб приватизації, як відчуження
державного майна, взятого в заставу. 20 вересня 1996 року
відбувся інвестиційний конкурс з продажу держпакету 19% акцій
«Сибнефти». Переможець – ЗАТ «Фірма «Синс». 24 жовтня 1996 р.
відбувся інвестиційний конкурс з продажу ще 15% акцій
«Сибнефти», що перебували у держвласності. Переможець – ЗАТ
«Рифайн-Ойл». 12 травня 1997 р. пройшов комерційний конкурс з продажу
держпакету в 51% акцій «Сибнефти». І знову перемогли фірми Абрамовича.
Всі ці фірми виникали незадовго до проведення конкурсів. У 1996-
1997 рр. Роман Абрамович був директором московської філії ВАТ
«Сибнефть». З вересня 1996 р. – член Ради директорів «Сибнефти».
Роман Абрамович: губернатор Чукотки
У грудні 1999 року Роман Абрамович був обраний депутатом
Державної Думи Федеральних Зборів РФ по Чукотському
одномандатному виборчому окрузі. Він переміг на виборах
губернатора Чукотського автономного округу 24 грудня 2000 року, набравши
більше 90% голосів виборців. У жовтні 2005 року президент Росії
вніс кандидатуру Абрамовича на розгляд Думи Чукотки для
наділення його повноваженнями губернатора повторно. Депутати затвердили
кандидатуру Абрамовича одноголосно.
Примітний той факт, що в березні 2001 року Абрамович передав з
власних коштів 18 млн доларів на поліпшення умов життя
жителів Чукотки. Існує кілька версій того, для чого Роману
Абрамовичу знадобилося обиратися губернатором Чукотки. За його
власним висловом, «просто чукчів шкода». За іншою версією – його
обрання носить політичний характер, так як в цьому випадку він
стає легальним політиком. Є і економічна версія, так як
найбільш перспективним напрямком освоєння Чукотки вважають видобуток
нафти і газу. Чукотка також багата золотом. Ще одне багатство Чукотки,
що може цікавити Абрамовича, – біоресурси, а саме риба.
Стан Романа Абрамовича
Роман Абрамович разом зі своїми партнерами через
зареєстрований у Великобританії холдинг Millhouse Capital
контролює понад 80% «Сибнефти», п’ятої за величиною російської
нафтової компанії, 50% алюмінієвої компанії
«Російський Алюміній»
(«РусАл») і 26% компанії «Аерофлот». Через посередницькі фірми,
за деякими даними, в «холдинг Абрамовича» входять електростанції,
заводи з виробництва легкових і вантажних машин, автобусів,
паперові комбінати, банки і страхові компанії в різних регіонах
Росії. На частку цього «холдингу» припадає від 3 до 4% ВВП Росії.
Роман Абрамович і «Челсі»
У липні 2001 року Роман Абрамович придбав контрольний пакет
акцій
найстарішого англійської
футбольного клубу «Челсі»
і викупив його
борги за 140 млн фунтів стерлінгів. Вартість акцій клубу на
Лондонській біржі відразу зросла майже в три рази. Купівля іноземної
клубу губернатором Чукотки, природно, викликала бурхливу реакцію в
Росії і Великобританії.
За матеріалами:
Вікіпедія
,
ru.wikipedia.org
Матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел