Праця письменника складний! Дійсно це твердження? Мені здається, що справді. Діяльність письменників складна, і це дійсно праця. Написання будь-якої книги, нехай навіть дитячої, де всього кілька рядків на сторінці, вимагає величезних зусиль. Хтось, може бути, і не погодиться з цим твердженням.
Так! Письменник не тягає мішки з картоплею і не копає багатокілометрові траншеї, але від цього його праця легше не стає. Давно вже відомо, що праця розумова набагато важче праці фізичної. Перш, ніж написати свій твір, кожен письменник повинен побудувати в голові, в своїй уяві, той світ, в якому відбуватиметься дія. Добре, якщо людина пише про сучасному світі, про яку він знає якщо не все, то точно багато. А як же бути письменникам-фантастам?
Адже мало просто придумати цілий новий світ, його ж треба й утримати таким, яким він був задуманий, інакше в середині твору він може вийти зовсім іншим. А хто захоче читати книгу, де на початку герой літав на чарівному контрабасі, а в кінці… він уже літає на балалайці! Але створення власного світу для твору це ще не вся робота письменника. Найскладніше в працю письменника – як можна точніше передати ті почуття та емоції, які повинно викликати твір. Найчастіше твір глухне і відкладається в самий глибокий ящик тільки тому, що письменник не може підібрати потрібних слів. Звичайно, можна написати книгу словами, які перші взбрели в голову, але може тоді така людина називати себе письменником?
Напевно, тільки от гріш ціна такому писаке. Передати тонку емоційну оболонку твору у друкованому слові – ось головна проблема письменника! Але ж деякі відомі автори написали або пишуть дуже багато творів за дуже короткий термін. Так, і це означає, що людина дійсно займається своєю справою, він народжений, щоб писати. Але це радше виняток, який часто називається талантом. Талант письменника неможливо виховати. Можна навчити людину красиво і чітко викладати свої думки, але навчити його передавати ту саму тонку емоцію книги неможливо.