В наш час люди стали мислити більш приземисто. Їх цікавлять речі, які матеріальні, і більшість проблем, так чи інакше пов’язані з достатком, роботою. Не знаю, чи доречно говорити про те, що ми стали менш духовні, але такі поняття як честь, обов’язок нам стають все менш зрозумілі з кожним роком. Більш того, деякі люди, особливо це стосується молоді, йдуть на поводу у пропаганди масової культури і вважають дурними такі почуття, як совість, співчуття і навіть любов.
Мені не подобається те, що відбувається з нами, адже люди, які забувають про духовне або ж по-іншому моральному, а мислять повністю матеріальними категоріями, абсолютно не здатні на вчинок. Вчинок з великої літери…. Той, який не вагаючись можна назвати подвигом.
Подвиг – це вчинок, героїчний вчинок, здійснюючи який, людина проявляє всі свої найкращі якості: героїзм, мужність, здатність до самопожертви. Мені важко точно дати визначення слову “подвиг”, адже це не простий науковий термін. За цим словом стоїть щось більше.
Одним з головних, якщо висловитися технічним мовою, складових подвигу, мені здається той факт, що людина здійснюючи його ризикує своїм здоров’ям, а іноді й життям, але при цьому не вимагає абсолютно нічого взамін. Так людина, яка заходить в палаючий будинок, солдат, який закриває своїм тілом товариша, люди, які ступають на тонкий лід, щоб допомогти потопаючому, всі вони здійснюють подвиг.