З
Художня мова відрізняється від звичайної. Вона прагне передати думки і почуття автора так, щоб читач немов би на собі відчув те, про що говориться у творі. Тобто вона більш виразна, образна. Тому в художньому творі часто можна зустріти метафори та інші стежки.
Ось і в тексті Віктора Астаф’єва ми бачимо багато виразних метафоричних виразів. Наприклад, у реченні 6 є такий вислів: “виникла музика і прибила мене до стіни”. Метафора “прибила” ясно дає нам відчути стан хлопчика, завмерло від несподіванки і потрясіння. У той же час, як і помітив лінгвіст О. М. Бушко, тут немає явного буквального… подібності: якщо б хлопчика справді прибили, він відчував би не стільки потрясіння, скільки біль.
А в реченні 27 ми зустрічаємо ціле метафоричне опис. Серце стало “занявшимся” від захвату, воно “б’ється біля горла”, воно “поранене на все життя музикою”. Це так незвично, що нам нема з чим порівняти, ось автор і підбирає метафори, які хоча б частково можуть допомогти читачеві уявити собі відчуття хлопчика. І ось він зображує серце як бьющуюся поранену птицю, але бьющуюся не вмираючи, а виживаючи, трохи страшно і боляче, але все ж радісно.
Метафора – один із засобів, що допомагає нам зрозуміти авторський задум.