Платонов «Котлован» короткий зміст за главами повісті

Зміст

  • Про творі
  • Головні герої
  • Інші персонажі
  • Короткий зміст
  • Висновок
  • Тест з повісті
  • Про творі

    Антиутопічна повість «Котлован» Андрія Платонова була написана 1930 році. В основі сюжету твору лежить ідея побудови «общепролетарского дому», який стане початком цілого міста «щасливого майбутнього». Використовуючи філософський, сюрреалістичний гротеск і жорстку сатиру на СРСР часів колективізації та індустріалізації, Платонов оголює найгостріші проблеми того періоду, показуючи безглуздість і жорстокість тоталітаризму, нездатність прийти до світлого майбутнього шляхом радикального знищення всього старого.

    Пропоноване прочитати короткий зміст «Котловану» по головам допоможе підготуватися до перевірочної роботи з російської літератури, а також ознайомитися з сюжетом твору.

    Головні герої

    Вощев – робочий тридцяти років, потрапив на котлован після того, як його звільнили з механічного заводу. Розмірковував про можливість щастя, пошуку істини і сенсу життя.

    Чиклин – літній робітник, старший в артілі землекопів з величезною фізичною силою, знайшов і забрав до себе дівчинку Настю.

    Жачев – майстровий-каліка без ніг, який пересувався на візку, відрізнявся «класової ненависті» – не переносив буржуазію.

    Інші персонажі

    Настя – дівчина, яку Чиклин знайшов біля вмираючої матері (дочки господаря кахельного заводу) і забрав з собою.

    Прушевский – інженер, виробник робіт, придумав ідею общепролетарского будинку.

    Сафронов – один з майстрових на котловані, профспілковий активіст.

    Козлов – найслабший з майстрових на котловані, став головою головкому кооперативу.

    Пашкин – голова окрпрофсовета, чиновник-бюрократ.

    Ведмідь – молотобоєць в кузні, колишній «батрак».

    Активіст в селі.

    Короткий зміст

    «В день тридцятиліття особистому житті Вощеву дали розрахунок з невеликого механічного заводу» через «зростання слабосильности в ньому і задумі серед загального темпу праці». Він відчував сумнів у своєму житті, «не міг далі працювати і ступати по дорозі, не знаючи точного пристрою всього світу», тому пішов в інше місто. Прогулявши увесь день, ввечері чоловік забрів на пустир і заснув у теплій ямі.

    Опівночі Вощева розбудив косар, який відправив чоловіка піти спати в барак, тому що ця «площа» «скоро зникне навіки під пристроєм».

    ***

    Вранці в бараку Вощева розбудили майстри. Чоловік пояснює їм, що його скоротили, а без знання істини він не може працювати. Товариш Сафронов погоджується взяти Вощева копати котлован.

    У супроводі оркестру робітники пішли до пустирю, де інженер вже все розмітив для будівництва котловану. Вощеву дали лопату. Грабарі почали старанно працювати, найслабшим з усіх був Козлов, який робив менше роботи. Працюючи з іншими, Вощев вирішує «якось жити» і померти нерозлучно з людьми.

    ***

    Інженер Прушевский, розробник проекту котловану, який повинен буде стати «єдиним общепролетарским будинком замість старого міста», мріє, що «через рік весь місцевий пролетаріат вийде з мелкоимущественного міста і займе для життя монументальний новий дім».

    Вранці до грабарів приїжджає голова окрпрофсовета товариш Пашкин. Побачивши розпочатий котлован, він зазначив, що «темп тихий» і треба підвищувати продуктивність: «Соціалізм обійдеться і без вас, а ви без нього проживете даремно і помрете». Незабаром Пашкин надіслав нових робітників.

    ***

    Козлов вирішує перейти на «громадську роботу», щоб не працювати на котловані. Сафронов, як найбільш свідомий із робітників, пропонує поставити радіо «для заслушанья досягнень і директив». Жачев відповів йому, що «Краще дівчинку-сирітку привести за ручку, ніж твоє радіо».

    Чиклин приходить до кахельному заводу. Зайшовши в будинок, він знаходить драбинку, «на якій колись його поцілувала хазяйська дочка». Чоловік помітив дальню кімнату без вікон, де на землі лежала вмираюча жінка. Поруч сиділа дівчинка і водила по губах матері шкіркою лимона. Дівчинка запитала у матері: вона помирає «тому, що буржуйка або від смерті»? Мати відповіла: «мені стало нудно, я уморилась». Жінка просить дівчинку нікому не говорити про її буржуазному походження.

    Чиклин цілує вмираючу жінку і «по сухому смаку губ» розуміє, «що вона та сама дівчина, яка цілувала його в молодості. Чоловік забрав дівчинку з собою.

    ***

    «Пашкин забезпечив житло землекопів радиорупором», з якого постійно лунають гасла-вимоги. Жачеву і Вощеву було «безпричинно соромно від довгих промов по радіо».

    Чиклин приводить дівчинку в барак. Побачивши карту СРСР, вона запитала про меридіани: «що це таке – загородки від буржуїв?». Чиклин відповів ствердно, «бажаючи дати їй революційний розум».

    Увечері Сафронов почав розпитувати дівчинку. Вона розповіла, що не хотіла рожаться, поки до влади не прийшов Ленін, оскільки боялася, що її мати буде буржуйкою.

    Через час, коли грабарі знайшли сто захованих запас селянами домовин, дві з них Чиклин віддав дівчинці – в одному зробив їй постіль, а інший залишив для іграшок.

    ***

    «Маточне місце для будинку майбутньої життя було готове; тепер призначалося класти в котловані бут».

    Козлов став головою головкому кооперативу, тепер він «став сильно любити пролетарську масу». Пашкин повідомляє майстровим, що треба почати класову боротьбу проти сільських пнів капіталізму». Робочі відправляють Сафронова і Козлова в село для організації колгоспної життя, де їх вбивають. Дізнавшись про те, що трапилося, в село приїжджають Вощев і Чиклин. Сторожа вночі трупи товаришів у залі сільради, Чиклин засинає між ними. Вранці в зал сільради прийшов мужик обмивати трупи. Чиклин приймає його за вбивцю товаришів і б’є до смерті.

    Чиклину привозять записку від дівчинки зі словами: «Ликвидируй куркуля як клас. Хай живе Ленін, Козлів Сафронов. Привіт бідному колгоспу, а кулакам немає».

    ***

    На Організаційному Дворі зібрався народ. Чиклин і Вощев з колод сколотили пліт «для ліквідації класів», щоб відправити на ньому «куркульський сектор» по річці в море. У селі піднімається плач, люди журяться, забивають худобу і переїдають до блювоти, лише б не віддавати своє господарство колгоспу. Активіст зачитує перед народом список, хто піде в колгосп, а хто на пліт.

    ***

    Вранці Настю привозять в село. Щоб знайти усіх куркулів, Чиклин бере на допомогу ведмедя – «самого пригнобленого батрака», який «працював даром на імущих дворах, а тепер працює молотобійцем на колгоспній кузні». Ведмідь знав, у які хати йти, так як пам’ятав, у кого служив. Виявлених кулаков заганяють на пліт і відправляють по річці.

    ***

    На організаційному дворі «заграла закликає вперед музика». Вітаючи прихід колгоспної життя, люди почали радісно тупцювати під музику. Народ, не перестаючи, танцював до ночі, і Жачеву довелося перекидати людей на землю, щоб вони відпочивали.

    Вощев «зібрав по селі всі жебраки, відкинуті предмети» – «не повністю розуміючи», він зібрав «речові залишки втрачених людей», які жили без істини і тепер, пред’являючи речі до опису, він «за допомогою організації вічного сенсу людей» домагався «помсти за тих, хто тихо лежить у глибині земної». Активіст, занісши мотлох у дохідну відомість, видав його Насті в якості іграшок під розпис.

    ***

    Вранці народ вирушив до кузні, де працював ведмідь. Дізнавшись про створення колгоспу, молотобоєць почав працювати з ще більшим ентузіазмом. Чиклин йому допомагає і в трудовому пориві вони не помічають, що тільки псують залізо.

    ***

    «Члени колгоспу спалили весь вугілля в кузні, витратили все наявне залізо на корисні вироби, полагодили всякий мертвий інвентар». Після маршу на Організаційному Дворі Настя захворіла.

    Прийшла директива, в якій говорилося, що активіст є ворогом партії і його усувають від керівництва. У розладі, він забирає відданий Насті піджак, за що Чиклин б’є його кулаком і той вмирає.

    Єлисей, Настя, Чиклин і Жачев повернулися до котловану. Прийшовши на місце, вони побачили, «що весь котлован занесений снігом, а в бараці було порожньо і темно». До ранку Настя вмирає. Незабаром приїхав Вощев з усім колгоспом. Побачивши мертву дівчинку, чоловік би в подиві і «вже не знав, де ж тепер буде комунізм на світі, якщо його немає спочатку в дитячому почутті і в переконаного враження».

    Дізнавшись, що мужики хочуть записуватися в пролетаріат, Чиклин вирішив, що необхідно рити ще більший котлован. «Колгосп йшов слідом за ним і не перестаючи рив землю; всі бідні і середні мужики робота і з такою ретельністю життя, ніби хотіли врятуватися навіки в прірви котловану». Жачев відмовився допомагати. Сказавши, що тепер ні в що не вірить і хоче вбити товариша Пашкіна, він уповз у місто.

    Чиклин вирив для Насті глибоку могилу, «щоб дитину ніколи не потурбував шум життя з поверхні землі», і підготував особливу гранітну плиту. Коли чоловік ніс її ховати, «молотобоєць, відчувши рух, прокинувся, і Чиклин дав йому доторкнутися до Насті на прощання».

    Висновок

    У повісті «Котлован» Андрій Платонов розкриває конфлікт між особистістю та історичною реалією. Автор майстерно зображує душевний неспокій і постійний пошук істини героями в нових обставинах – коли старе вже зруйновано, а новий ще не створено. Смерть Насті є розвінчанням світлих надій всіх тих, хто копав котлован – дитина, як символ майбутнього, помер, а значить будувати його тепер нікому.

    Короткий переказ «Котлован» Платонова описує тільки ключові моменти твору, тому для кращого розуміння повісті радимо прочитати її в повному варіанті.

    Тест з повісті

    Тест для перевірки знання короткого змісту:

    Почати тест!

    Правильних відповідей:

    Ваш результат:

    Сподобалося короткий зміст? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:

    Соц закладки
    Соц закладки
    Добавить комментарий