“У чому покарання Раскольникова” твір

У психологічному романі Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара” головний герой Родіон Розкольників вчиняє страшний злочин – вбивство старенької. І протягом всієї другої частини твору автор показує, які муки він відчуває з цього приводу, і яке покарання несе.

Весь сюжет роману зав’язаний на внутрішніх переживаннях Раскольникова, який дозволив собі вирішувати, кому жити, а кому померти. Спочатку Родіон винайшов теорію, з якої виходить, що він не “тварина тремтяча”, а людина, яка має право позбавити життя іншу людину. Але теорія дає збій: підсумком вчиненого злочину стає внутрішній конфлікт, який з кожною сторінкою твору стає тільки гостріше. Герой відчуває цілу гаму почуттів: каяття, відчай, страх.

Родіон Розкольників – молода людина з чутливою і вразливою натурою. Його зачіпає несправедливість суспільства, в якому всі живуть. Жителі Петербурга розділені на дві групи: одні купаються в розкоші, а інші животіють у злиднях. Герой не може спокійно дивитися на те, як прості люди всіма силами намагаються знайти вихід зі сформованої ситуації і хоч якось жити. Дивлячись на це, Родіон похмурий і пригнічений. Його мучить таке положення справ.

Можливо, ця безрадісна і жебрацьке життя, якій він вдосталь надивився, і штовхає його на злочин, дає йому дозвіл вважати себе месником.

Герой ніби в маренні задумує і здійснює вчинок, за який потім доводиться нести… моральне покарання.

Деякі літературознавці справедливо вважають, що найголовніше в романі друга частина, в якій герой несе покарання. Звичайно, не покарання у вигляді каторги стало його розплатою. Набагато більші муки відчуває Родіон від того, що він тепер не такий, як усі, він вбивця. І хоча Родіон постійно відчуває любов близьких людей, він не може пробачити себе сам. Вважає себе вбивцею, якого не потрібно прощати, адже він цього не вартий.

Якщо говорити про покарання, то воно полягає в першу чергу в тому, що Раскольников ніколи не зможе стати тією людиною, якого можна любити і поважати. Герой ніби вирізає з себе ту частину, яка робила його людиною. Постійний внутрішній конфлікт, який переживає Родіон, переростає у справжню хворобу. Молодий чоловік мучиться. Йому шкода самого себе, але вже нічого не можна змінити. І це найстрашніше.

Раскольников страждає ще й з тієї причини, що його теорія зазнала краху. Тоді для чого ж все це було зроблено? Цим злочином він поставив себе нарівні з тими, кого раніш просто зневажав. Як виявилося, він не стару вбив, а самого себе, особистість у собі. І ця думка, яка гризе його від дня до дня все сильніше, і є найстрашнішим покаранням для Родіона Раскольникова. Перед нею всі тюрми й каторги просто ніщо.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: