У кожної людини є свій близька людина. Зазвичай це його мама. Кожен вважає що його мама найкраща на світі, але моя мама по справжньому найкраща, єдина і неповторна. Зараз я розповім вам чому я так вважаю.
Мою маму звуть Світлана. Їй тридцять дев’ять років. Вона виглядає молодше своїх років. Моя мама має довге русяве волосся і красиві карі очі.
Мама дуже любить готувати. Особливо мені подобається як вона робить курку запечную в панірувальних сухарях. У неї це чудово виходить. Ще моя любить пікніки і прогулянки на природі. Кожне літо я і моя мама їдемо на дачу до бабусі. Там дуже красиво, немає міської суєти, можна повністю відірватися від вічних проблем і відпочити. У вільний час моя мама не дивиться телевізор, як багато інших. Вона вважає це марною тратою часу. Мама захоплюється спортом. Взимку ми катаємося з неї на лижах, а влітку гуляємо в лісі. Вранці ми разом бігаємо на міському стадіоні.
Я ділюся з мамою усіма своїми секретами, вона мій найкращий друг. Їй я можу довірити найпотаємніше, що є у мене, вона завжди вислухає і допоможе. Моя мама дуже мудра, вона завжди дає дуже слушні поради.
Для мене мама – найдорожче, що у мене є, адже вона дала мені життя. Я хочу сказати велике спасибі їй за те, що вона навчила мене доброті, порядності і чесності. Я в усьому намагаюся брати приклад зі своєї мами.
Я ні коли не бачив маму напідпитку, від неї ні коли не пахло цигарками. Моя мама зразкова і я хочу сказати їй за це велике спасибі! Велике спасибі за щасливе дитинство!