Чи замислювалися ви над тим, скільки слів у російській мові? Чи можна їх перелічити? Чи пробував хто-небудь це зробити?
Подумавши, можна припустити, що для цього достатньо зазирнути в наші величезні тлумачні словники: адже в них зазначається кількість наведених слів. Однак у різних словниках цифри далеко не однакові. Наприклад, в “Тлумачному словнику російської мови” під редакцією Д. Н. Ушакова наводиться близько вісімдесяти тисяч слів, а в знаменитому “Тлумачному словнику живої великоруської мови” Володимира Івановича Даля їх більше двохсот тисяч, тому що автор врахував і слівця місцевих говірок, тобто діалектизми. Але ж словник Даля – плід сорокарічного одноосібного праці автора – вийшов давно, в шістдесяті роки минулого століття. А скільки нових слів з того часу поповнило нашу мову! Очевидно, встановити точну кількість слів російської мови, так і будь-якого іншого, неможливо, так як лексика перебуває у постійному русі: одні слова виходять з мови, інші закріплюються в ньому… Набагато розумніше говорити про кількість слів, вжитих у творах того чи іншого автора. В цьому випадку можна взяти на облік абсолютно всі його слівця і винести вирок: багатий або бідний мову цієї людини. Адже не всі слова, наявні в рідній мові, ми знаємо і далеко не всі вживаємо в мовленні. Словниковий запас кожного з нас, звичайно,
Залежить від ступеня культури, освіченості та віку людини і не тому певною, сталої величини. Але скористаємося для нашої мети працею, випущеними Академією наук, про мові такого великого представника російської культури, як Пушкін. Виявляється, у своїх творах і листах Пушкін використав більше двадцяти однієї тисячі слів. Однак словниковий запас Пушкіна не вичерпувався двадцятьма однією тисячею слів.
Кожен з нас знає слів значно більше, ніж вживає… Так і у Пушкіна в його творах немає багатьох слів, хоча вони в його час існували і, звичайно, були йому відомі…
Двадцять одна тисяча слів, вжитих Пушкіним у його творах, вказує на величезне коло його уявлень і знань і на його вміння майстерно користуватися словниковим багатством російської мови.
Словесне багатство Пушкіна полягає у винятковому різноманітності застосовуваних їм слів для вираження своїх думок, причому навіть тоді, коли йому потрібно висловити одні і ті ж або близькі поняття.
У різних випадках і для різних цілей Пушкін називає поета то поетом, співаком, то віршотворцем, то пиитом… Поряд зі словом “хоробрий” він вживає слова “сміливий” (сміливий воїн), “відважний” (відважний боєць), “безстрашний” (хоробрий витязь). Поет майстерно використовував синонімічні багатства рідної мови.
Таке розмаїття засобів вираження ми зустрічаємо і в інших майстрів слова. Ось тільки поки що немає спеціальних словників, на які ми могли б послатися, розмовляючи про це. Коли-небудь російська лінгвістична наука заповнить цю прогалину.