Твір “Що таке справжня краса”

Я вважаю, що не все те золото, що блищить. Справжня краса часто буває захована глибше, ніж може здатися на перший погляд, і для того, щоб її побачити, треба зрозуміти суперечливі закони буття людини. Один з таких законів є тяжким і сумним: людина часто женеться за чимось гарним і блискучим на поверхні, а потім, коли отримує бажане, розчаровується тим, що знаходиться всередині знахідки. Чому ж так трапляється і в чому криється причина цього?

У кожної людини на це свою відповідь. І ця відповідь у кожного буде різним. Більш близьким до мого світогляду є думка, яка уміло вплетено в поезії Миколи Заболоцького. У своєму вірші “Неприваблива дівчинка” художник намагається знайти, приховану від очей інших, красу. Він показує дві грані: красу матеріальну (нові велосипеди, подаровані хлопчикам) і духовної (серце некрасивою дівчинки). І, зрештою, читач розуміє, де криється справжня краса, а де лише її тінь. Висновки поета звучать у вигляді спонукають до роздумів питань:

“А якщо це так, то що є краса

І чому її обожнюють люди?

Посудина вона, в якому порожнеча,

Або вогонь, мерехтливий в посудині?”

Читаючи цю поезію, ви можете вирішити, що автор зображує світ далекий від реального, і власним прикладом, я хочу переконати вас у зворотному. Я зрозуміла, що краса – це поняття суперечливе і багатогранне. Вона здатна спасти і погубити людство. Шарль Бодлер знаходить красу навіть в злі, Віктор Близнець – бачить її в звуках павутинки, а я бачу її у щирій усмішці, ласкавих променях сонця, кольорах веселки, добрих словах і справжніх почуттях.

Рідко справжня краса помічається з першого погляду. Вона складна і часом стає зрозумілою тільки при певній гармонії часу, людини, природи й почуттів. Якщо хочеш побачити справжню красу, то треба вміти її побачити крізь маску повсякденності, облуди й звичайності. Справжньої краси немає сенсу виділятися перед усім іншим, і заявляти про себе з усіх трибун. Те, що на перший погляд здається нам красивим, не завжди насправді виявляється цієї справжньої красою. Найчастіше ця удавана краса насправді виявляється зовсім не тим, чим хоче здатися все. Справжня краса не кричить про себе з усіх підворіть і кутів. Справжня краса не потребує публічності та обговореннях. Справжня краса тиха, затишна, гармонійна і чимось схожа з природою.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: