Раніше я не любив осінь. З її приходом псувалася погода, вже можна було купатися в річці, довго гуляти на вулиці, а сидіти весь час вдома нудно. Але з тих пір як я пішов в школу, осінь стала такою ж цікавою, як літо, тому що кожен день щось відбувається. Я зустрічаюся зі своїми однокласниками та вчу нові предмети на уроках. Колись скаржитися на погану погоду.
Я став спостерігати і зауважив, якою різною буває осінь. Справа не тільки в мінливої погоди. Ось до середини вересня ще дуже тепло, майже як влітку. Всюди цвітуть квіти, а над ними дзижчать бджоли, в деревах співають птахи. Все навколо сповнене життям, після уроків можна піти гуляти в парк або допомогти бабусі в саду збирати урожай.
А в жовтні приходять перші холоди. Але природа навколо дуже красива – листя на деревах забарвлюється в жовтий, оранжевий, червоний колір. Всюди сріблиться тонка павутина. Настає бабине літо – тепла сонячна тиждень у жовтні, ніби прощальний привіт літа.
А потім листя починає опадати, і дерева стоять сумно голі. Здається, що вони мерзнуть, коли їх тонкі гілки тремтять на вітрі. Часто йдуть дощі, на вулиці сиро і незатишно, не хочеться виходити з дому. Саме цю пору осені багато хто не люблять. Але в ній теж є хороші сторони – з’являється багато часу на навчання, читання. Можна продовжувати спілкуватися з друзями через Інтернет або частіше запрошувати їх у гості.
Тепер я знаю, якою різною буває осінь, і що кожна пора по-своєму красива. І якою б не була погода, завжди можна провести час з користю і задоволенням.