Як змінилися ціннісні орієнтації дружби в сучасну епоху? Ми часто чуємо, що масове суспільство зруйнувало або підірвало основи людського спілкування, що зробило його стандартним, менш інтенсивним, менш людяним.
Ще зовсім недавно був такий час, коли вдень, після школи, у дворі збиралася купа дітей, які грали в лапту, футбол, козаків-розбійників. З іншого двору чулося: “Збирайся народ, хто в гру йде!”. Зараз у дворах стало тихіше.
В. С. Кон піднімає важливу проблему – проблему цінності дружби. Він порівнює дружні стосунки з сімейними і каже, що дуже часто з проблемами ми йдемо до друзів, а не родичам. І це дійсно так. Справжні друзі сприймають твою біду, як власну, іноді навіть в обхід моральних засад роблять все, щоб твої проблеми вирішилися.
Актуальність обраної проблеми очевидна: в силу сучасного прогресу, на жаль, стираються межі дружби і дружби. Все частіше фраза “запрошую на сімейна вечеря” включає в себе офіційні нотки і позначає рішення особистих і робочих моментів, а не веселе проведення часу з улюбленими людьми.
Авторська позиція зрозуміла: він стурбований, що з часом люди будуть ставити формальності і заробіток вище дружніх відносин, а зв’язок сімей буде носити функціональних діловий характер.
Мені зрозуміла тривога автора. Зараз непростий час. Часто кажуть: “Хочеш жити – вмій крутитися”. Дуже часто наголос робиться на матеріальну складову. Але чи можна застосовувати її до дружби? Я вважаю, що ні.
Прикладів справжньої дружби в літературі маса. Мені згадалося одне з найвідоміших творів Е. Успенського “Троє з Простоквашино”. Дядько Федір так подружився з Матроскіним, що навіть пішов з дому, коли тато заборонив залишити вдома кота. Або можна згадати безсмертне класичний твір Ф. Достоєвського – “Злочин і покарання”. В ньому ми бачимо особливу дружбу двох абсолютно різних за характером людей. Тим не менш, Разумихин прагнув підтримувати дружбу з Раськольниковим незважаючи ні на що, тому що бачив у своєму одному тільки позитивні якості.
Дружба повинна залишатися безкорисливої і щирою. Знати, що в світі є людина, на якого можна покластися в будь-який момент, – безцінне.