Твір на тему образ Катерини

Драма “Гроза” Островського як раз завдяки образу Катерини виділяється з безлічі його п’єс. У драматургії дуже складно знайти дійсно “живого” позитивного героя. У автора, як правило, досить багато фарб для негативних персонажів, а от гарні завжди зображуються “типовими”. Можливо, це причина того, що дійсно в цьому світі так мало доброго.

Катерина є головною героїнею драми Островського, єдиним хорошим в “темному царстві” міщанства, яке її оточує. Основною відмінністю Катерини від тих людей, до яких вона потрапила в пастку після заміжжя – це прагнення літати. Але, на жаль, вихід з пастки є не завжди, а для Каті він був єдиний.

Про дитинство і отроцтво Катерини ми дізнаємося з її слів. Дівчинка росла без хорошої освіти, проживаючи в селі з матір’ю. Її дитинство було безхмарним, радісним. Катя вставала рано, потім поливала квіти і ходила в церкву з матір’ю. Таким чином, Катерина росла романтичною, щасливою, пристрасно люблячої дівчиною.

Все, що її оточувало – природа, церква, сонце, свій будинок, і навіть тих жебраків, яким вона весь час допомагала вона любила. Але її особливістю було те, що вона жила у світі своїх мрій. Вона вибирала виключно те, що не могло суперечити її натурі, все інше вона не помічала. Але якщо все-таки на своєму шляху вона зустрічала суперечливе її ідеалам, тут же в неї починала виявлятися непокірна й дуже уперта натура.

Життя Каті досить сильно змінилася після заміжжя. З того радісного світу, який дозволяв їй жити воєдино разом з природою, Катя потрапила в життя, наповнену обману і жорстокості. І справа, швидше за все, не в заміжжі з Тихоном всупереч своїй волі. Справа в тому, що вона втратила колишню життя, нещадно грабують. А адже вона створила її для себе. Що ж залишається робити, терпіти і мріяти? Немає, так як жити своїми думками сил вже немає.

Катерина полюбила Бориса, який навіть з нею не розмовляв. Чому так? Швидше за все, ця любов і була тим чистим почуттям, яке не давало остаточно зачахнути дівчині, це була її єдина підтримка. Катерина знала, що це гріх, але жити було неможливо. В жертву свободу дівчина принесла чистоту своєї совісті.

Це було тяжким каменем на її серце. Катерина стала сильно бояться насувається грози, так як вважає її покаранням за те, що вона зробила. Вона почала бояться її з того часу, як стала думати o Бориса. Навіть думка o любові людині сторонній є гріхом для її чистої душі.

Катерина вже не може жити далі з цим гріхом, і що б позбавитися від нього, хоча б частково, вона йде з життя. Добролюбов характеризував Катерину як “рішучу, російську”. Рішучу, тому що вона не побоялася смерті заради свого порятунку від докорів совісті. Руську, бо хто як не російська жінка здатна так любити, при цьому залишаючись собою, вільним, не рабом.

Роздрукувати
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: