Твір мітіна любов

Повість “Мітіна любов “, написану в 1925 році, літературні критики виділяли з усіх творів І. А. Буніна. визнавши її важливою віхою на довгому творчому шляху письменника. Вже з самої назви твору видно, що основна його тематика – кохання. І, незважаючи на те, що, до даної теми Бунін звертався у своїй творчості неодноразово, “Мітіна любов” відрізняється від іншої любовної прози письменника. Це стає видно при докладному аналізі повісті.

Сюжет “Мітіної любові”, здавалося б, менш оригінальний: головний герой твору – молодий чоловік на ім’я Митя закохується в Катерину – ученицю театральної школи, Мітя постійно ревнує свою кохану, підозрюючи в зраді з директором школи, і незабаром, дізнавшись, що Катя йому дійсно невірна, Мітя пускає собі кулю в скроню. І все ж, цю досить шаблонну історію нерозділеного кохання, закінчилася самогубством героя, Бунін підносить по-новому.

Насамперед, варто виділити тонкість психологізму повісті. Бунін майстерно передає внутрішній стан свого героя, застосовуючи прийом паралелізму світу людини і навколишнього світу. Картини природи, майстерно зображені письменником, чудово акомпанують зображенню Митиных любовних мук.

Особливо символічний тут образ дощу, який відображає трагічність переживань головного героя. Дощ посилюється в міру загострення Митиных почуттів і до кінця повісті досягає найвищої точки напруги – грози. Так, через природний драматизм автор передає трагедійність внутрішнього стану героя.

Також серед важливих художніх деталей і образів твору слід виділити сільський сад, квіти, різні природні запахи, солов’їні трелі, які знаходяться в тісному взаємозв’язку з душевними переживаннями Міті, має непрості стану любові, ревнощів, очікування, розчарування. Одухотворена природа стає індикатором достовірності переживань головного героя.

Образи природи посідають в “Мітіної любові” значне місце, і все ж, найбільш значущими у повісті є образи її головних героїв. Важливо відзначити, що образи Каті, її матері, старости, Оленки змальовані Буніним всього лише кількома словами і, тим не менш, абсолютно зрозумілі читачеві.

Автор навмисно використовує такий прийом, оскільки центральним чином, допомагає зрозуміти весь сенс повісті, є, насамперед, образ Миті. В першу чергу, варто відзначити, що Митя – натура досить… чутлива і глибоко переживає все, що відбувається з ним. Саме в болісних переживаннях героя І. А. Бунін, насамперед, розкрив всепроникну силу любові і її непереборну владу над людиною.

Так чи не з перших сторінок оповідання Мітя пов’язує любов до Каті з збулася давньою мрією. І далі автор показує, як життя і любов поступово зближуються і тісно переплітаються у свідомості головного героя. Любов істотно змінила Мітю, його життя знайшла новий сенс, масштабність і змістовність. І в той же час це почуття звалилося на Дмитра, наче хвороба, божевілля, заповнивши собою весь світ, де всі без винятку нагадує героєві про кохану.

Мітя ревнує Катю, і його ревнощі небезпідставна. З кожним днем герой все виразніше усвідомлює, що кохана дівчина, яка відкрила йому невимовне щастя, обдурила його розлюбила або, можливо, ніколи і не відчувала взаємного почуття. Але, все ж, Мітя продовжував любити і вірити, хоча вже стає абсолютно помітним, що разом з тим, як танула надія героя на Катіну взаємність, йшов і його інтерес абсолютно до всього.

Мітя намагається впоратися з цим нещастям, з цим болем, намагається витіснити Катю з своїх почуттів і думок, і навіть пробує знайти їй заміну” в особі сільської дівчини Оленки, яка сподобалася йому віддаленій близькістю з Катею. Але Митя розуміє, що фізичне задоволення не приносить йому заспокоєння, в любові ніякої заміни бути не може, тому, переконавшись в Катіной зраді, він вбиває себе, щоб остаточно звільнитися від нестерпно-сильної болі, заподіяної йому цієї трагічної любов’ю.

Уважний читач побачить, що Бунін співчуває головному героєві своєї повісті і шкодує цього простого, доброго юнака, здатного на глибокі щирі почуття. І загибель Міті автор у даному випадку визначає не самої його любов’ю, а об’єктом його любові – Катею, весь світ якої побудований на грі і фальші – внесшей в життя Міті вороже спустошувальний початок. В цьому і полягає прихований сенс бунінської повісті, актуальною до тих пір, поки проблема, з якою зіткнувся Митя, не перестане мучити людство.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: