Є така думка, що заради кохання людина здатна на багато що. Звичайно, це добре, якщо любов спонукала людину на щось значне, велике. А якщо заради кохання людина вирішується на низький, підлий? Любов це тоді? Найчастіше слово честь ми вживаємо зі словом совість. А честь і любов? Чи можна пов’язати? Я думаю, що справжня любов допомагає людині зберегти честь, а не йти проти своєї совісті.
Розглянемо це на конкретних прикладах. Герой повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Петро Гриньов полюбив дочка капітана Миронова Машу. Щоб захистити її честь, він викликає на дуель Швабрина, бо не міг залишити безкарним його наговір. Заради її порятунку він без дозволу начальства відправляється в табір Пугачова. Але це не змушує його йти проти своєї совісті і порушити поняття офіцерської честі. Він прямо Пугачову говорить, що не визнає в ньому імператора і буде воювати проти нього, тому що присягав імператриці. Коли ж Гриньова будуть судити за самовільний від’їзд у стан ворога, він не назве причину цього, щоб не заплямувати ім’я своєї коханої.
Гриньов добре запам’ятав напучення батька: “Бережи плаття сновові, а честь – змолоду”. Повна протилежність Гриньова – Швабрин. Він заради своїх цілей готовий на зраду. А жінці, яка відмовила йому в коханні, підло мстить. В поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” теж піднімаються питання любові і честі. Царський опричник Кірібеевіч полюбив купецьку дочку Олену Дмитрівну. Але любов ця грішна і перед богом, і перед людьми: Альона Дмитрівна заміжня за купцем Калашниковим. Тому опричник обманює царя, ховає почуття від людей. Вночі, як злодій, він зустрічає Олену Дмитрівну. Про її почуття Кірібеевіч не думає, не хвилює її й те, що він може зруйнувати її сім’ю.
Обіцяє опричник Олені Дмитрівні подарунки і багатство. Героїня тікає від нього і звертається до чоловіка за допомогою. Щоб захистити честь своєї дружини й сім’ї, вирішується купець битися в чесному бою з царським опричником. Купець здобув перемогу. А потім зізнається царя в умисному вбивстві, але не говорить причину його. Цим він зберіг чесне ім’я своєї дружини і не принизив перед царем його опричника. І смерть свою, незаслужену і страшну, купець прийняв з честю. Таким способом стверджував купець перемогу любові і честі над підступністю, ницістю і підлістю.
А що ж Кірібеевіч? Виходить, що він загинув заради кохання? Хоч і говорив опричник Олені Дмитрівні про своє почуття, всі його вчинки свідчать про зворотне. З-за нього гине купець Калашников, з-за нього залишилася вдовою Олена Дмитрівна, через нього діти Калашникова стали сиротами. А справжня любов робить людину краще, чистіше. А у царського опричника була не любов, а звичайна пристрасть. Або, як кажуть у народі, “хіть”. Великий російський поет А. С. Пушкін гине на дуелі, захищаючи свою честь і дружини. Лермонтов не випадково називає Пушкіна “невільником честі”. Лист, що стало причиною дуелі, ображало честь поета. Пушкін гине, але зберігає свою честь і добре ім’я своє та дружини. Отже, справжня любов пробуджує в людині всі найкращі його якості і допомагає зберегти честь, гідність, добре ім’я.