Твір “Книги”

“Книга – джерело знань” – цей вислів знайомий нам ще з дитинства. І справді, скільки нового і раніше незвіданого ми осягаємо з художніх творів, як сильно вони впливають на нашу свідомість, виховання, розвиток. Але сучасний ритм життя ставить під загрозу здатність книг проникати в самі глибини людської свідомості. Чому так відбувається? Велика небезпека, і що ж слід робити, щоб молоде покоління в повній мірі зберегло любов і повагу до читання книг?
Над цими та іншими питаннями пропонує нам замислитися Лебедєв Микола Ігорович. У своєму тексті він підіймає декілька проблем, одна з яких – поступове витіснення літератури з життя звичайної людини і заміна її на кінематографічний, телевізійне мистецтво. Автор пояснює це тим, що подивитися фільм, наприклад, набагато простіше і швидше, ніж прочитати весь твір, і як приклад наводить спогад відомого кінорежисера про висловлення однієї з кинозрительниц: “А тепер вони (діти) підуть у кіно і всі побачать”. Але Львів відкрито говорить, що такий “підмін” згубний для людини, тому що під час перегляду кінострічки ми відчуваємо, але не міркуємо; бачимо, але не вникаємо в саму суть. А значить, перестаємо мислити.
Я повністю згодна з позицією автора. Вона мені близька ще й тим, що подібні ідеї, думки обговорюються моїми батьками дуже давно. З самого дитинства я намагаюся читати якомога більше класичної літератури, сучасної прози, публіцистичних творів, і часто не розумію людей, які, прочитавши велике, загальновизнане твір в короткому змісті, впевнено говорять про те, що вони повністю відчули і “прожили” його.
Якщо уявити сучасний світ без книг, літератури, малюються дуже безрадісні картини. Одну з них представив у своєму творі 451 гр за Фаренгейтом Рей Бредбері. В його утопічному світі майбутнього немає соціальних проблем, тому що всі вони були вирішені за допомогою знищення книг, адже література змушує думати, а значить аналізувати, розуміти, робити висновки.
Багато чого в житті нас вчать книги, і ми ні в якому разі не повинні забувати. Прочитання повноцінного художнього твору дає нам безцінний досвід, багаж знань і умінь, розширює межі свідомості. Саме література, як говорив Шукшин, “повинна допомогти нам зрозуміти, що з нами відбувається”. І, я сподіваюся, що майбутні покоління зможуть належно це оцінити.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: