Твір “Доля майстра в росії”

Н. С. Лєсков написав багато творів про народ. Це один з перших російських письменників, які описали простого російського селянина з усіма властивими йому індивідуальними рисами. Спочатку сучасники не цінували творчість Лєскова, так як воно здавалося їм незрозумілим, але з часом внесок письменника в область літератури став очевидним. Він працював у різних жанрах, але оповідь “Лівша” відноситься до былинному жанру, в якому відбуваються всі події тісно переплітаються з реальним життям.

Герой оповідання – простий, нічим не примітний трудівник з Тули, якому доручають дуже важливий державного замовлення. Зовні він нічим не виділяється, хіба що рідною плямою на щоці і залисинами на голові, що утворилися під час наполегливого навчання. Одяг його небрежна і бідна. Тим не менш, Лівша володіє широкою душею і золотими руками. Він щиро любить свою країну, свій рідний край і, потрапивши до чужинцям, не приховує свого патріотизму. У цьому з ним схожий донський отаман граф Платов, який при вигляді європейської танцюючою блохи, відразу ж визначив, що російські майстри можуть створити більш складний механізм.

За наполяганням імператора Миколи Павловича, Платов був направлений в Тулу на пошуки кращих майстрів. Тоді-то він і познайомився з Лівшею, про майстерність якого ходили легенди. У цій розповіді багато чого може здатися казковим і одночасно

Комічним, але, безумовно, в ньому багато представлено реальним. Також, відчувається неоднозначність авторської оцінки персонажів. Після виконання державного замовлення Лівша стає справжнім народним героєм. Тепер танцює блоха, яку колись привезли з Європи, його стараннями була на всі ноги підкована. Від такого несподіваного подарунка государ був просто в захваті.

Було вирішено відправити майстра з його роботою в Англію. З тих пір у Нього була непроста доля. Він з простого, нікому не потрібного і непримітного працівника перетворився в людину, про який писали газети, і до якого була прикута загальна увага. В Англії майстер всім сподобався. Його навіть намагалися всіляко схилити залишитися там жити і навіть вже пригледіли наречену. Але гордий майстровий сказав, що вдома йому краще, та й руська віра вона сама правдива. З тугою дивився на свої береги з палуби корабля і знав, що не зміг би стати своїм на чужій землі.

На жаль, по поверненні майстер серйозно захворів і зліг. На допомогу йому Платов відправив самого кращого лікаря, але було вже пізно. Лівшу не могли врятувати. Єдине, чим він хотів поділитися перед смертю, був особливо важливий збройовий секрет. У англійців він помітив, що вони не чистять рушниці цеглою. Він вирішив донести до государя, що і нашим не слід. Доктор передав слова Лівші графу Чернишову, який вирішив, що це повна нісенітниця. Так його секрет і не дійшов до царя. Як автор зазначає, дуже даремно, так як Кримська війна могла скластися інакше. Наостанок автор співчуває своєму героєві і велить майбутнім поколінням пам’ятати внесок таких майстрів.

Роздрукувати
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: