В повітки “Тарас Бульба” Гоголь з великою майстерністю створив виразні і багатогранні образи запорізьких козаків. При цьому велику увагу він приділив розкриттю характерів синів Тараса, Остапа і Андрія. Виросли в абсолютно однакових, аскетичних умовах, брати є повною протилежністю один одному. Остап був надійним товаришем, бездоганним бійцем. Він рідко верховодив у зухвалих підприємствах бурсаків, але ніколи не видавав їхні витівки. Ні різки, ні батога не могли розв’язати його мову. Він був мовчазний, розважливий, з твердим, упертим характером. З бурси він збігав кілька разів, закопував свої букварі в землю. І лише загроза батька, що не бачити йому ніколи Запорізької Січі, змогла посадити маля за підручники. Остап шанував традиції дідів і батьків і мріяв продовжити їх. Тому він беззастережно і легко приймає звичаї та принципи запорозького побуту. Так само, як Тарас Бульба, він вважає головним своїм обов’язком захист батьківщини від зазіхань поляків. Для Остапа не існує проблеми вибору, він цільна натура, не приймає подвійності суджень і вчинків. Він – справжній, суворий воїн. Андрій набагато м’якше, гнучкіше брата, більш романтичний. Почуття його жвавіше і розвиток. В бурсі він часто затівав всілякі авантюри і спритно уникав покарання. Підвладне йому і почуття краси. Він часто блукав по тихих вуличках, мріяв, милуючись квітучими вишневими садами. У нього була більша, ніж у брата, потреба в любові. Він здається більш слабким порівняно з Остапом, але насправді це не так. Він наділений набагато більш важливою якістю – сміливістю здійснювати самостійні вчинки. Полюбив польську панночку, він перейшов у стан ворога. Це, звичайно, не виправдовує зрада Андрія, але для нього любов в той момент переважила почуття відповідальності й обов’язку перед батьківщиною. Для себе він вважав більш важливим врятувати кохану дівчину. Загинули брати теж різною смертю. Андрія вбив рідний батько, не виніс ганьби сина. А Остапа стратили поляки, спалили живцем. Навіть на багатті він не здригнувся, лише шукав очима батька, хотів, щоб той знав, що не осоромив син козацької слави, не втратив своєї честі. Розкриваючи нам характери двох братів, Гоголь ні в якому разі не хоче показати одного хорошим, а іншого поганим. Він показує людей, які належать до різних історичних епох, від чого залежить і розвиток їх особистісних рис. Остап перейняв риси героїчної, але кілька примітивної епохи. А Андрій, молодший брат, вже близький до більш витонченої та розвиненої цивілізації. Тому так і відрізняються їхні погляди, судження про вічні людські цінності, любов, честь, борг перед батьківщиною.