Реалістичний метод листи збагатив літературу образами-символами. Грибоєдов використав цей прийом у комедії «Горі від розуму». Суть полягає в тому, що предмети наділяються певним символічним змістом. Образи-символи можуть бути наскрізними, тобто повторюються кілька разів протягом тексту. В цьому разі сенс символу стає значущим для сюжету. Особливу увагу потрібно звернути на ті образи-символи, які винесені у назву твору. Саме тому слід зробити акцент на значенні назви та образної символіки драми «Гроза».
Для відповіді на питання що ж укладає в собі символіка назви п’єси «Гроза» важливо знати навіщо і чому драматург використовував саме цей образ. Гроза в драмі постає в декількох іпостасях. Перша – явище природи. Калинів і його мешканці ніби живуть у передчутті грози і дощу. Події, що розгортаються в п’єсі, займають приблизно 14 днів. Все це час від перехожих або від головних дійових осіб зустрічаються фрази і те, що насувається гроза. Буйство стихії є кульмінацією п’єси: саме гроза і гуркіт грому змушують героїню зізнатися у зраді. Більш того, гуркіт грому супроводжують практично всі четверте дію. З кожним ударом звук стає голосніше: Островський ніби готує читачів до найвищої точки напруження конфлікту.
Символіка грози включає в себе і інший сенс. «Гроза» розуміється різними героями по-різному. Кулигин не боїться грозу, бо не бачить у неї нічого містичного. Дикої вважає грозу покаранням і приводом згадати про існування Бога. Катерина бачить в грозі символ долі і долі – після самого розкотистого удару грому дівчина зізнається у своїх почуттях до Бориса. Катерина боїться грози, адже для неї це рівноцінно Страшного суду. У той же час гроза допомагає дівчині зважитися на відчайдушний крок, після якого вона стала чесна перед собою. Для Кабанова, чоловіка Катерини, гроза має свій сенс. Він говорить про це на початку оповідання: Тихону потрібно виїхати на деякий час, а значить, втратити материнського контролю і наказів. «Два тижні ніякої грози наді мною не буде, кайданів цих на ногах немає…». Тихон порівнює буйство природи з безперервними істериками і примхами Марфи Гнатівна.
Одним з головних символів в «Грози» Островського можна назвати річку Волгу. Вона ніби розділяє два світи: місто Калинов, «темне царство» і той ідеальний світ, який придумав собі кожен з персонажів. Показові в цьому відношенні слова Барині. Двічі жінка говорила, що річка – це вир, що затягує красу. З символу передбачуваної волі річка обертається символом смерті.
Катерина часто порівнює себе з птахом. Вона мріє полетіти, вирватися з цього затягує простору. «Я кажу: чому люди не літають так, як птахи? Знаєш, мені іноді здається, що я птах. Коли стоїш на горі, так тебе й тягне летіти» – каже Катя Варварі. Птахи символізують свободу і легкість, якої позбавлена дівчина.
Символ суду простежити неважко: він з’являється кілька разів протягом твору. Кулигин у розмовах з Борисом згадує суд в контексті «жорстоких моралі міста». Суд представляється бюрократичним апаратом, який не покликаний шукати правду і карати за порушення. Він здатний лише забирати час і гроші. Феклуша розповідає про суддівство в інших країнах. З її точки зору тільки християнський суд і суд за законами домострою можуть розсудити праведно, інші ж загрузли в гріху.
Катерина ж говорить про всевишнього і про людському суді, коли розповідає Борису про свої почуття. Для неї на перше місце стає християнські закони, а не громадську думку: «коли я для тебе гріха не побоялася, побоюся я людського суду?»
На стінах напівзруйнованої галереї, повз яку прогулюються жителі Калинова, зображені сюжети з Святого Письма. Зокрема, картини геєни вогненної. Катерина сама згадує про цей міфічний місці. Пекло стає синонімом затхлості і застою, яких боїться Катя. Вона вибирає смерть, знаючи, що це один з найстрашніших християнських гріхів. Але при цьому через смерть дівчина знаходить свободу.
Символіка драми «Гроза» детально розроблена і включає в себе кілька образів-символів. З допомогою цього прийому автор хотів передати гостроту і глибину конфлікту, який був як у суспільстві, так і всередині кожної людини. Ця інформація стане в нагоді 10 класів при написанні твору на тему «Сенс назви і символіка п’єси «Гроза»».
Тест по твору