Єсенін С. А., великий поет, яскрава зірка 20 століття, вмів зачіпати найтонші ноти душі, хвилювати, направляти до світла. Люди скидали кайдани злоби, ненависті, самотності тільки завдяки цілющій силі творів генія. У запропонованому мені тексті автор – Е. Винокуров – піднімає проблему впливу мистецтва на особистість людини.
Мені здається, що коріння проблеми повертають нас до священної книги християн – Біблії. Мудрі слова її вплинули на багатьох людей, несучи світло в людські душі.
Розглядаючи дану проблему, автор запропонованого мені тексту звертається до творчості С. А. Єсеніна. У центрі уваги Е. Винокурова – пошуки відповіді на питання: чим заслужив поет народну славу і любов, в чому причини впливу його віршів?
Позиція автора, безумовно, очевидна. Е. Винокуров впевнений: С. А. Єсенін – це один з видатних поетів, тому що “мислить по самим істотним проблем світу, які так хвилюють людину: про життя і смерть, про долю окремої особистості і всього народу”. Загальні хвилювання, сподівання змушують прислухатися до слів творця. На думку Е. Винокурова, З. А Єсенін “безпомилково вгадував правду, писав тільки правду, нічого, крім правди, і тому написане ним з кожним роком звучить голосніше і голосніше”. Не випадково в останньому абзаці тексту з’являється метафора “сейсмограф”: справжнє мистецтво справжнього творця зобов’язане відображати коливання епохи, бути “оголеною совістю нації”.
Думка автора мені зрозуміло і близько. У світі мистецтва є твори, що не дають втратити себе в складних ситуаціях. Для мене таким твором є цикл інструментальних мелодій “Metamorphosis” американського композитора Філіпа Гласса. Геніальні звуки фортепіано розмірено, а часом різко звучать з-під пальців музиканта, даруючи спокій і насолоду.
Проблема впливу мистецтва хвилювала і таких видатних особистостей, як Ф. М. Достоєвський і М. А. Булгаков. Так, у романі “Майстер і Маргарита” Булгаков М. А. звертається до стану коханої головного героя – Маргарити. З пригніченою, похмурою, безцільно проживає роки героїня перетворюється на сильну, впевнену жінку. І причина всіх цих змін – прочитаний нею роман про Понтія Пілата, написаний Майстром. ДО тому, наскільки книга вплинула на героїню, каже затвердження Маргарити: “…в цьому романі все моє життя”. Справжнє мистецтво не може не залишити сліду в житті людини.
Розглядає запропоновану проблему і Ф. М. Достоєвський у романі “Злочин і покарання”. Жалість, осуд, осуд – такі почуття викликає у мене Соня Мармеладова в першому епізоді знайомства з нею. Але ці емоції поступаються місце поваги, замилування, коли ми бачимо Соню, читає 11 розділ Євангелії про Воскресіння Лазаря. Ймовірно, відродження Соні викликане почуттям великого торжества, викликаного читанням. Героїня невимовно перетворюється під дією справжнього мистецтва – вічної книги Біблії.