Перший російський романтик Жуковський

У самих витоків російського романтизму стояв один з найяскравіших літераторів початку XIX століття – Василь Андрійович Жуковський. Він є своєрідним “літературним Колумбом Русі”, що відкрив “Америку романтизму”, як назвав його Бєлінський. Сама природа подбала створити в особі поета “русское ехо” для західноєвропейського романтизму. Але він не тільки писав прекрасні, продиктовані вільним натхненням твори, але

І жив натхненно, поетично. Тому все творчість Жуковського пронизане природними і немудрими інтонаціями життя і природи. Невпевненість у можливість звичайного земного щастя і одночасно спрага знайти гармонію зі світом стануть постійними супутниками Жуковського і багато в чому визначать характер його поетичної творчості. Перший друкований вірш молодого поета закінчується так:

Життя, друже мій, безодня Сліз і страждань… (“Травневий ранок” 1797 рік). Основним жанром поезії Жуковського є романтичні балади. Його уява цікавить все таємниче, приховане від людських очей, потойбічне, що ставить людину перед проблемою особистої відповідальності за скоєне, перед вибором між добром і злом. Тому перша його балада – “Людмила” – має незвичайний, фантастичний сюжет, в основу

Якого покладені релігійні уявлення, віра в порятунок і погибель душі. А в написаній пізніше (1808) баладі “Світлана”, здається, оживають “перекази старовини глибокої”. Стихія народного життя, фольклор стають для Жуковського джерелом високої поезії. Нової баладі притаманні деякі народні риси російського національного побуту, старовинних звичаїв і обрядів, змальовані художньо, майстерно. Поет тонко і вірно передав читачеві стан дівочої душі,

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам