Опис Тараса Бульби, зовнішність і портрет героя для твору по темі

У своїх творах Гоголь розповідав про неймовірні пригоди по закутках людської душі (наприклад, «Мертві душі»), про абсурдних комічних ситуаціях («Ревізор»), а часом описував і зовсім фантастичні події («Ніс»). Проте одна його повість яскраво виділяється на тлі інших. Історія про мужніх захисників своєї свободи і національної незалежності, розповідь про часи колишньої слави і безчинства польської знаті. У творі «Тарас Бульба» автор описує події XVII століття, коли розгорталась боротьба за автономію України. Це повість про героїчне минуле і про самих героїв. Події розгортаються в козацькому середовищі. Запорожці представлені як єдиний організм, злитий з тисячі окремих самостійних частин. Кожен козак – гідний захисник своєї Вітчизни, доблесний воїн і вірний товариш. Опис Тараса Бульби, головного героя цього твору, являє собою збірний образ усіх запорізьких козаків.

Автор часто згадує про те, яка була зовнішність Тараса Бульби. Здається, читачеві достатньо цієї характеристики: товстий чоловік середніх років з прямою поставою, великими вусами та оселедцем на голові. Він одягнений в типову козацьку одяг: шаровари, які були «ширше Чорного моря», папаху з чорних смушків, з червоним верхом. Бульба говорить голосно, але неквапливо, що говорить про нього як про успішне оратора і лідера. Тарас практично не випускає з рук свою курильну трубку. Ну і, звичайно ж, відмінно тримається в сідлі – вміння, без якого складно уявити запорізького козака. Але, тим не менш, портрет Тараса Бульби дуже легко уявити.

Потрібно звернути увагу ще й на те, які ще опису зовнішнього вигляду є в тексті твору. Так, Остап-старший син Тараса, описується настільки ж бідно: міцне тіло, похмурий погляд, вигляд, відображає «широку силу лева». Тут, як і у випадку з портретним зображенням Бульби, акцент зроблено на погляді, поставу, вміння тримаються. У Бульби-старшого вираз обличчя серйозне, владне, розумний погляд. Він важкий, але в той же час міцний і м’язистий. І сам персонаж Остапа в такому розумінні стає ближче до батька.

У Тараса був ще один син – Андрій. У випадку з цим персонажем справи йдуть трохи інакше. Відомо, що у Андрія були тонкі риси обличчя, засмаглі щоки, оксамитові брови, «ясністю виблискував очей його», а вуса лоснились як шовк. Неодноразово повторюється, що Андрій був дуже красивий. Це нетипове опис для козака. Але ж і Андрій надходить незвично, можна навіть сказати, зухвало. Саме Андрій, в зовнішності якого спочатку показана його «несхожість», зраджує Батьківщину, віру і батька. Цікаво, що якщо помітити такий авторський хід у перших розділах повісті, то легко припустити чим може закінчитися твір.

Остап і Тарас ніколи б так не вчинили. Вони подаються читачеві справжніми козаками – сміливці, досвідчені воїни, вершники. В описі цих персонажів не сказано про красу вусів, сказано лише про те, що і батько, і син були усаты. Зрозуміло, у них був брови, але вони були зовсім звичайні, несхожі на оксамит. Чому ж так мало уваги приділено цим образам? Чому у свідомості читача портрет Тараса Бульби нерозривно пов’язаний з хрестоматійним поданням про запорожців? У Гоголя не було намірів надавати Бульбу унікальними рисами, як, наприклад, Андрія. У автора була думка відобразити якийсь збірний образ. У докладному портреті і описі зовнішнього вигляду Тараса абсолютно немає необхідності. Одяг, зачіска і кінь у нього такі ж, як і в інших запорожців. До того ж сам Бульба своєї зовнішності приділяв мало уваги. Він з погордою і недовірою ставився до всяких надмірностей і «панських замашок»: «шаровари червоного сукна були забруднені дьогтем для свідчення повного до них презирства».

Зовнішність героя тут відіграє другорядну роль. Тарас Бульба вже немолодий, для нього самого важливою стає внутрішня краса. Вірність своїм ідеалом і обов’язку – ось що представляє для козака найвищу цінність. Опис зовнішності Тараса Бульби замінено докладним зображенням характеру. Це мужній і рішучий чоловік. Дивлячись нf нього можна з упевненістю судити про його особистісні якості: любов до волі, своєї землі та народу. Особисте щастя також стає на інший план. Не можна сказати, що Бульба любить дружину, але, з іншого боку, він неймовірно дорожить своїми синами. Для Тараса важливий закон товариства, адже це запорука перемоги над ким би то не було. Розрізнене військо, всередині якого будуть постійні конфлікти і бійки, довго не зможе проіснувати. Він виступає не тільки, а згуртованість серед козаків, але й за єдність всередині держави. Тарас особисто допомагає тим, кого пригнічують або утискають орендарі, поляки чи інші представники влади. Він полковник старої закалки, запорізький козак.

Наведені вище словосполучення є візитною карткою цього персонажа. Образ запорозького козака яскраво видається будь-якій людині, знайомому з історією України. Волелюбні люди, відчайдушно боролися за недоторканність свого народу, які віддали життя за незалежність Батьківщини, не приймаючи ніяких компромісів. Саме таким і був Тарас Бульба.

Підводячи підсумок, можна зробити наступний висновок: Гоголь навмисно не деталізує зовнішній вигляд головного героя повісті. В такому випадку образ Тараса стає збірним, тобто вбирає в себе всі кращі риси козаків, одночасно з цим представляючись читачеві певним ідеалом. Важливо пам’ятати, що письменник не прагнув ні до історичної правди, ні до реального відображення справжніх характерів. Авторові потрібно було лише відтворити широке полотно України XVII століття. Створюється відчуття, що в тому далекому минулому, а якому пише Гоголь, запорожці були схожі на Тараса Бульбу. Сміливість, вміння триматися на коні, любов до Вітчизни і християнської віри, волі і Січі, шаровари і курильна трубка – все це зливається воєдино, опиняючись насправді чином ідеального запорізького козака.

Наведене опис Тараса Бульби, його портрета і зовнішнього вигляду може бути використано учнями 6-7 класів при написанні твору «Опис Тараса Бульби»

Тест по твору

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам