Процес творення казки – одна з форм творчої діяльності дитини, яка проявляється як результат індивідуального досвіду, його відповідна реакція на зміни в навколишньому світі, системою потреб і цінностей. Казка активізує емоційну та інтелектуальну сферу. Через Казку, як плід фантазії дитини, ми звертаємося до його внутрішнього ідеального світу, усвідомлюємо його почуття й емоційні стани.
Таким чином, Казкові фантазії дитини надають педагогічним зусиллям дієву допомогу; одночасно вони роблять можливим глибоке проникнення у внутрішнє життя дитини, з урахуванням якої свідоме поведінка стає більш зрозумілим і завдяки цьому доступним для впливу.
Чим раніше дитина включається в процес творчості, тим легше вже в процесі Навчання в дитячому садку розвивати в ньому вміння мислити нестандартно. Тому не випадково в системі Навчання дітей дошкільного віку поставлено завдання розвиток творчих здібностей Дітей.
Щоб творчість стала потребою дитини, вихователь повинен зуміти пізнати, відчути внутрішній світ дитини, розкрити його духовні сили, дати їм простір і напрямок. Неоціненну допомогу в цьому може надати Казка. Ось чому Робота над казкою, а точніше, прилучення до створення Казки, починається з дітьми Дошкільного віку. Художня література і, зокрема, Казка – важливі засоби формування особистості дитини і розвитку мовлення, засіб естетичного і морального виховання Дітей. Казка впливає на формування моральних почуттів і оцінок, норм поведінки, на виховання естетичного сприйняття і естетичних почуттів.
Казки сприяє розвитку мови, дають зразки російської літературної мови, збагачують словниковий запас новими словами, поетичною лексикою, образними виразами. Слухаючи або читаючи Казку, дитина або дорослий програє її у своїй уяві. Він уявляє собі місце дії і героїв Казки. Таким чином, він у своїй уяві бачить цілий спектакль. Тому цілком природним є використання постановки Казки за допомогою ляльок. “Оживляючи” ляльку, дитина відчуває і бачить, як кожна його дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Дитина реально стає чарівником, змушуючи нерухому ляльку рухатися так, як він вважає за потрібне.
Займаючись з дітьми Твором казки, необхідно навчити їх бачити і розуміти іншу людину, переживати з ним його почуття. Навчати дитину контролювати свої емоції і почуття
Активно включаючи Казки в заняття з дітьми, педагоги розвивають фантазію, логіку, увагу, спостережливість, вчать малюків співпереживання. Діти не тільки слухають, але й самі беруть участь у творчому процесі, самі Складаючи казки або придумуючи творчі Розповіді.
Таким чином, Казки відкривають дитині дивовижний світ.
Основні етапи Роботи з вивчення твору казок:
На першому етапі діти знайомилися з новими, раніше не слышанными ними Казками, віршами, потешками, приказками, загадками, закріплювали колишній запас творів фольклору. Дитяча діяльність на цьому етапі виражається в активному сприйнятті і засвоєнні фольклору, в Зростанні інтересу до нього, бажання виконувати – виразно читати народні віршики, потішки, Розповідати знайомі казки.
На другому етапі вся Робота була спрямована на те, щоб діти усвідомили характерні особливості жанру Казки (фантастичний вимисел, олюднення тварин, рослин, Предметів та ін, традиційності прийомів розвитку і побудови Казкового сюжету (Приповідка, зачин, кінцівка, повторності, троекратности епізодів, прийомів “від великого до малого”, “від малого до великого”. Дитяча діяльність на другому етапі полягає в активній взаємодії з Матеріалом: в аналізі засобів художнього зображення народної Казки і використанні цих засобів у власній творчості.
Усвідомлення дітьми закономірностей цього жанру дозволив перейти до наступного (третього) етапу Роботи – складання казок.