Перша зустріч Івана Бездомного і Михайла Берліоза з Воландом, відбувається на Патріарших ставках. У романі, Воланд з’являється перед читачами Сатаною, втіленням зла і повелителем Тьми.
Прототипом зловісного образу в романі “Майстер і Маргарита”, став герой всім відомої драми Гете, Мефістофель. На відміну від фаустовского Мефістофеля, Булгаков відтворив образ Воланда, дещо іншим.
Воланд приїжджає в Москву, щоб переконатися, чи не змінилися москвичі. Його способи перевірки, вражають і викликають чимале замішання їх очевидців. Магічні фокуси у Вар’єте викривають простих, все тих же, городян у жадібність, скупість, вульгарності та інших вадах всього людства.
Незважаючи на страхітливий образ Воланда, його головною рисою характеру стає справедливість і навіть, благородство. Згадаймо епізод в романі про прохання Маргарити пробачити Фріду і не нагадувати їй про жорстоке вбивство власної дитини. По відношенні до людей, Воланд не проявляє жорстокості і насильства. Під час виступу, Воланд наказує Коровьеву повернути голову конферансьє на місце. У всіх вчинках Воланда, лежить непорушна справедливість.
Воланд заперечує всяку брехню, він ввічливий, сильний і могутній, гордий і непохитний. Воланд вчить Маргариту, бути сильною і впевненою у своїх силах: “…ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі дадуть”.
Михайло Булгагов, зміг чітко показати, що добро і зло, є нероздільними і всюдисущими поняттями.