Дорогий Дідусь Мороз,
Я хотіла б розповісти тобі трохи про себе. Мене звуть Ірина і мені 10 років. Я живу в Бійську. Це славне містечко в Алтайському краї Росії. Моє прізвисько “Сонечко”. Так мене називають батьки, родичі і найкращі друзі, тому що вони вважають мене дуже позитивною.
Так як Різдво вже близько, я вирішила написати тобі листа. Я сподіваюся, що у тебе все добре. Що стосується мене, я була хорошою дівчинкою весь цей рік. Я багато допомагала мамі з домашніми справами, наприклад, прибирала, прала, пылесосила, готувала, робила в своїй кімнаті перестановку і прикрашала її. Більше того, моя мама вміє добре шити і в’язати, а я намагалася навчитися у неї цим навичкам. У школі я була старанною ученицею. Я жодного разу не пропустила заняття без поважної причини. Я завжди робила свою домашню роботу і допомагала своїй найкращій подрузі Вале з математикою і англійською мовою, так як ці предмети їй не даються. Я з повагою ставилася до вчителів і була ввічлива з однокласниками. Вдома я була слухняною дитиною, і навіть не задирала молодшу сестричку.
Ось чому я думаю, що заслуговувала подарунок на Різдво. Я знаю, що тобі потрібно відвідати мільйони дітей по всьому світу і нелегко везти всі подарунки відразу. Але, якщо ти раптом будеш проїжджати повз нашого міста, будь ласка, завітай у мій дім, і принеси мені один особливий подарунок. Більше всього мені хотілося б отримати путівку в мовний табір. Недалеко від того місця, де я живу, є відмінний табір, в якому я хотіла б побувати. Це прекрасна можливість не тільки покращити свою англійську, а й завести багато нових друзів. Я також хотіла б отримати в подарунок цуценя, але тільки якщо тобі не важко буде нести так багато подарунків.
Спасибі, що читаєш мого листа. Я буду з нетерпінням чекати цього Різдва.
З повагою,
Ірина