Л. Андрєєв “Кусака” твір

Леонід Андрєєв – чудовий письменник, автор багатьох оповідань, близьких дітям по темі. Наприклад: “Петька на дачі”, “Гостинець”, “Кусака” та інші. Одна з рис характеру, якою повинен володіти добра людина, на думку Л. Андрєєва, — дбайливе ставлення до тварин. Андрєєв підкреслює щирість у спілкуванні з ними дітей, на відміну від байдужості дорослих.

Проблему відносин між людьми і тваринами Андрєєв ставить у своїй розповіді “Кусака”. Він був названий на прізвисько головної героїні твору.

Темою оповідання “Кусака” є історія безпритульної собаки, яка в своєму житті не бачила ні ласки, ні любові. Це наповнило її злістю. Але потім собака оселилася на одній з дач, на яку навесні приїхала хороша сім’я. Вони приголубили собаку, дали їй ім’я – Кусака, але потім кинули. Розповідь закінчується лише однією фразою: “Собака вила…”

Ідея цієї розповіді в тому, що погане ставлення до тварин веде до такого ж байдужості по відношенню до людей. Не випадково тому в оповіданні з’являється епізод з дурником Ілюшко. Люди, здатні на зраду чотириногого улюбленця, на жорстоке поводження з ними, можуть також надходити зі своїми близькими, друзями. Підтверджує це епізод на початку оповідання, в якому йдеться про п’яному людині. Він вдарив собаку на вулиці, а потім прихошел додому і побив свою дружину.

Головними героями твору є собака Кусака і дівчинка Леля. У першій частині розповіді Кусака ще бездомна собака, її ніхто не любить: “Вона зализувала удари і рани і на самоті збирала страх і злість”. У другій частині собака знайомиться з Льолею, поступово звикає до людей і зовсім змінюється. Від їжі шерть Кусака залоснинилась. Вона стала лінивою і лагідною, зрозуміла, що “якщо хто-небудь ударить її, вона вже не в силах буде впиться в тіло кривдника своїми гострими зубами: у неї відняли її непримиренну злість”.

Льоля теж дуже хороша дівчинка, вона приголубила Кусаку, не образилася на собаку за те, що та її колись вкусила. Льоля була проти того, щоб залишати собаку одну на дачі, але її мама не дозволила взяти Кусаку, адже це всього лише дворняжка. Андрєєв показує, що дорослі майже ніколи не розуміють дітей.

Оповідання “Кусака” дуже схоже на “Муму” Тургенєва І. З., “Каштанка” А. П. Чехова. І у всіх цих розповідях собака постає як вірний, добрий і ласкавий друг людини, надійний його захисник. Але люди часто зраджують цього захисника, і собаки гірко виють.

Мені дуже сподобався цей розповідь, він змусив мене ще раз замислитися над проблемою ставлення людей до тварин. Ми повинні бути більш добрими і лагідними по відношенню до них, адже вони нам довіряють.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам