План
Роман Гончарова «Обломов» — знаковий твір, написаний у період швидких глобальних змін російського суспільства, протистояння двох центральних напрямків – західників і слов’янофілів. Західники підтримували ідею суспільства як інструменту для самореалізації індивіда, віру у всесилля прогресу і розуму, пропагували важливість свободи особистості і загальнолюдського гідності. Слов’янофіли ж дотримувалися ідей про самобутність і самостійне шляху розвитку російського суспільства, вважаючи головним завданням повернення в «старе, самобутнє стан». Шляхом порівняння цих двох течій на прикладі головних героїв – Обломова і Штольца – перед читачами розкривається глибокий філософський зміст роману «Обломов».
Визначення сенсу життя героїв
Обломов постає перед читачами ледачим, апатичним, безинициативным людиною-мрійником з добрим, поступливим характером. Для нього основним сенсом життя є якась далека мифичная Обломовка — його рідне село, по суті рай на землі, яку він у своїх спогадах ідеалізує і придумує по-своєму. Ілля Ілліч – класичний російський персонаж з відповідною ментальністю – знайомий всім Іван Дурень з народних казок, які так любив Обломов в дитинстві. Як і персонаж казки, він лежить на «печі» і чекає дива, яке не трапляється, бо живе він в реальному житті — цим Обломов відрізняється від Штольца, для якого головним у житті є праця заради самої праці, тобто постійного дії.
Обломов і Штольц співвідносяться як рефлексуючий персонаж споконвічно російського типу і діючий персонаж нового, європейського типу. Однак, якщо Іллі Іллічу не вистачає енергії і волі, щоб почати втілювати мрії в життя, то Штольцу не вистачає уяви, щоб зрозуміти, для чого він працює, знайти вищу і далеку мету.
Штольц і Обломовка
Примітно, що в кінці твору Штольц знаходить сімейний спокій у своєму маєтку, живучи там з дружиною і дітьми – тобто, по суті, занурюється в «обломовщину», яку засуджував в Обломові. Мабуть, причиною тому стали російські корені Андрія Івановича, перевесившие енергію і практичність німецької, трудової ментальності, яку він перейняв від батька.
Крім того, непрямим сенсом життя Штольца теж була Обломовка – він регулярно надсилав Обломову грошей, займався вирішенням питань з маєтком, навіть в кінці кликав Захара до себе (Захар наприкінці твору виступає уособленням «вмираючої» Обломовки). Штольцу все життя не вистачало цих ментально-російських цінностей, але він був дуже практичною людиною, щоб зрозуміти, до чого все життя несвідомо прагнув адже тільки в гостях Обломова він знаходив потрібний їй душевний спокій.
Висновок
Обломовка як міфічне місце стає центром ідеалів життя не тільки російського міщанства, а російської людини в цілому – спокійна, не вимагає напруги і активних дій життя, красива природа і ідилія у сім’ї є основою для його благополучного буття. Повний і різкий відрив людини від звичних ідеалів веде до внутрішньої порожнечі і смутку, як це видно на прикладі заміжньої Ольги Іллінської.
Історико-філософський зміст роману «Обломов» полягає в розкритті явища «обломовки» як елемента російської ментальності і традиції, її впливу на долі й особистості героїв. Автор показує, що рефлексія заради рефлексії, як і праця заради праці, згубні для людини втратою чогось важливого, відривом від реальності або від власних коренів, неповним проживанням власного життя. Гончаров акцентує увагу на необхідності пошуку балансу між європейськими прогресивними поглядами і традиційної російської «обломовщиною» — тільки так можливо формування нової, всебічно розвинутої, духовної особистості.
Тест по твору