Вірші про сніжинки для дітей короткі, красиві

Сніжинки – дивовижні створення зими. Коли вони повільно падають, хочеться зловити їх і уважно розглянути. Вони такі красиві і абсолютно різні! Про них багато загадок і віршів. Вірші про сніжинки вчать діти в дитячому садку і в школі. Читають зимовими вечорами про снігові пушинках бабусі своїм онукам. Розповідають гарні вірші про сніжинки діти на новорічних ранках.

От і ми пропонуємо вам добірку віршів про сніжинки для дітей 3-4, 4-5 та 6-7 років: короткі, красиві, а також вірші сніжинок на Новорічному ранку, перед танцем.

Білі сніжинки падають з небес!

Короткі вірші про сніжинки для дітей 3-4 років у дитячому садку

***

Біла сніжинка,
Легка пушинка,
Ти звідки до нас прийшла
І подружок привела?
Все тепер вони кружляють
У вихорі вальсу над землею
Діти дідуся мороза
І заметілі крижаною.
М. Пиудунен

***

Будинок її на білій хмарі,
Але їй страшний сонця промінець.
Срібляста пушинка,
Весела сніжинка.

***

З неба падають зимою
І кружляють над землею
Легкі пушинки,
Білі сніжинки.

***

Простягла я долоньку,
Щоб схопити сніжинку-крихту, —
І її зловила!
«Мама! Ось що в кулачку!» —
А сніжинки немає в руці…
Погано я тримала —
І вона втекла.
Ст. Кириленко

***

– Я крутилась, я літала,
Може, годину, а може, два!
– Чому ж ти впала?
– Закрутилася голова…
А. Шлыгин

***

Летять і кружляють сніжинки
І в небі радісно танцюють.
На сонечку горять іскринки,
Добрий чарівник їх малює.

***

Сніжинка впала мені на долоню,
Я її зігрію диханням трошки.
Сніжинка, ти в хованки вирішила грати?
Тебе на долоні моєї не бачити.
С. Зайчик

***

За віконцем темним
Чудо із чудес —
Білі сніжинки
Падають з небес!

***

Кольне сніжинка щічку,
Зачепивши її ледь.
І біленьким квіточкою
Прикрасить рукава.
І кружевною крижинкою
Застигне на вікні.
І стане невидимим,
Впавши в долоньку мені.
Л. Смирнова

Смілива сніжинка

Я сніжинка біла,
Пустотлива, смілива!
Захочу і вовку
Впаду на холку!
Відпочину
І упорхну!

***

Щоб не танули сніжинки
На долонях у Маринки,
Підказали їй синички
Сховати ручки в рукавички.
М. Даценко

***

Сніг іде і пропадає.
Він кудись подівся, не знаю.
Я ловлю сніжинки. Ах!..
Тільки краплі на руках.
Н. Перетягіна

***

А у цієї сніжної хмаринки
Теж є, напевно, ручки.
А інакше, як з крижинок
Стільки змайструвати сніжинок,
А потім їх скинути вниз?
То-то буде всім сюрприз!
Н. Голубєва

Сніжинки

Сніжинки – картинки,
Мерщій поглянь!
У кожній по шість
Сріблястих променів,
І кожен зазубрений промінчик –
Зими зачароване ключик.

Сніжинки… Вони повільно-повільно, ніби парашутики опускаються на долоню. Білі, сині, навіть зеленуваті. Вони всі живі істоти… Поки люди сплять, вони падають на місто. У ранку він буде вже іншим…

Про що співають сніжинки?

Гарні вірші про сніжинки для дітей 4-5 років

***

Сніжинки, сніжинки
На щічках у Нінки,
Застрягли в косичках,
Висять на віях,
Заважають дивитися.
Затиснула в долоньку,
Хотіла трошки
Сніжинки погріти.
Міцніше пригорнула,
Але що з ними стало?
Яка біда!
Пропали сніжинки,
В долоньці у Нінки
Тільки одна вода!
М. Клокова

Про що співають сніжинки?..

Про що співають сніжинки?
Співають про білий світ.
Про білі дерева,
Яких немає краше,
Про білі дороги
І білі будинки,
Про світ, яким
Править красуня-зима.
Л. Слуцька

Сніжинка

Сіла мені на рукавицю
Легка сніжинка
І нахохлила, як птах,
Крижану спинку.
Завмерла тихенько я,
Щоб не полетіла.
Скоро моя рукавичка
Стане білою-білою.
Т. Шорыгина

Сніжинки

З неба зірочки летять.
Це сніговий зорепад!
Всі хрусткі, як крижинки,
У небі кружляють сніжинки.
Я різьблені сніжинки
Намалюю на картинці,
Щоб влітку і навесні
Були зірочки зі мною.
Т. Лаврова

***

Плавно сніжинка
Спустилася в долоню,
Шепоче тихенько:
«Ти мене не чіпай.
Дунь обережно,
І я полечу —
До синього неба
Піднятися хочу.»
Перший пухнастий
І білий сніжок —
Світле зимове чудо, дружок.
Ф. Місяця

Звідки сніжинки?

Хто в’яже сніжинки з неба кидає?
Узорів таких навіть мама не знає
І пряжі ніде не зустрічали такої —
Наше місто весь білий, злегка блакитний.

А, може бути, їх вирізають із ситцю
І тихо спускають до мене на вії?
Сльозою на щоках вони повільно тануть…
Звідки сніжинки? Хоч хто-небудь знає?

Сніжинки — зірочки

Закружляли сніжинки пухнасті
Засяяли барвами веселки
І сплітають килим білий оксамитовий
Вкриваючи собою землю — матінку
Що б ти не замерзла ріднесенька
Корінці що б все сохранилися
До весни будеш ти сповита
Ковдрою з зірочок крихітних.
Ст. Петров

Мільйони сніжинок крутяться, крутяться і всі разом нагадують накочуються білі хвилі. Невже серед них дійсно немає однакових?
Лорен Олівер

Дитячі вірші про сніжинки для 6-7 років

Сніжинка

Боязкою потривожений пушинкой
Падає над містом сніжинка.
Нижче, нижче – колом, прямо, криво.
Ах! і до чого ж вона красива!

Я милуюся і пройти не смію.
Я не знаю, що мені робити з нею.
От зараз вона, у цю хвилину,
Впаде під чоботи комусь.

Я тягнуся до неї доброю долонею –
У мене тебе ніхто не зачепить!
На долоні довго до біди –
Крихітна крапелька води.

Я хотів врятувати тебе, сніжинка, –
А несу в руці твою сльозинку.
А. Прибулець

***

Зима снігами вьюжится
З ранку і до темна.
Сніжинки кружляють, кружляють
У нашого вікна.
Наче зірки іскрами
Розсипалися довкола.
Несуться, сріблясті,
Заглядають у будинок.

То в кімнату попросяться,
То знову втечуть,
За склом проносяться,
На вулицю звуть.
С. Баруздін

***

Мерщій у двір біжимо-ка:
За снежинкою сніжинка
Навскач несуться полькою швидкої,
Падають в пухнастий килим!
Підставляй скоріше долоньки –
Нехай сідають ці крихти;
Ні одна, не дві, а зграя,
Від гостинності тая!
Скільки їх! А, ну, малятка,
Пограємо в кішки-мишки!
Де ж ви в заметі, де ж, —
Зверху сніжить, сніжить, сніжить…
Е. Ткач

***

Постукала Сніжинка у віконце:
— Дозволь мені погрітися трошки.
Відчинила вікно чудний гості,
Простягнула долоньку, як місток.
М’якою ніжкою ступила Сніжинка,
І негайно перетворилася в сльозинку.
Поклала її в холодильник,
Але мороз опинився там сильним:
Бриллиантиком світиться крижинка,
А адже була волохатої Сніжинкою.
Не пускайте снежочек в віконце,
Нехай у снігу лежить білою кішкою.
П. Лікнепу

Сніжинки

Їжачок дивиться на сніжинки:
– Це, – думає, – ежинки…
Білі, колючі
І до того ж – летючі.

Павучок на павутинці
Теж дивиться на сніжинки:
– Бач, які сміливі
Ці мухи білі!

Заєць дивиться на сніжинки:
– Це заячі пушинки…
Видно, заєць – весь в пуху –
Чеше шубу нагорі.

Хлопчик дивиться на сніжинки:
– Це, може бути, смішинки?..
Не зрозуміє він, чому
Дуже весело йому.
А. Усачов

Сніжинки

Восени над лісом та болотом
Хмара пролетіла літаком,
Пролетіла хмара низько-низько…
Стрибнула з крила парашутистка,
А за нею зараз же й інша –
І пішла за зграєю падати зграя.
Опустилися легкі сніжинки
На лісові таємні стежки,
У темні лісові куточки,
На високий берег річки.
Зістрибували, зістрибували зграйки
На порожні ниви і галявини.
І тоді в будинку принишклі
Через вікна глянула зима.
Е. Трутнева

Білий метелик

Це що за метелик?
Немов пелюстка білий
На морозі він літає,
У їжака на лапці тане,

На березу він присів:
Дятел трохи його не з’їв,
Зайчику на вухо приліг
Цей диво-метелик.

До рудої білку заглянув
І на ялинку упорхнул.
Паморочиться, сміється,
Над зимовим лісом в’ється.

І ось вже їх зграйка.
Спробуй їх, злови-но!
Веселі пушинки,
Та це ж сніжинки!
В. Гуринажевные сніжинки

Три мереживні сніжинки

Зима на ромашці, на сніговій, ворожила
І землю сніжинками всю закидала,
І зробилася білою чорна кішка,
І перебігла перехожим доріжку,
І дуже перехожим сподобалося це,
Адже стала хорошою погана прикмета!
І в снігових джигитских папахах паркани
Легко перетворилися в Кавказькі гори.
І, ніби виводок білий мишачий,
Поспішаючи, по шосе зашуршали машини.
І я на прогулянці, не багато, не мало —
А три мереживні сніжинки зловила,
І тут навістила мене озаренье:
Адже це названье віршики.
Дядькова Р.

Танцюють сніжинки…
Виводять мотыльково — невимушені піруети…
Танцюють сніжинки…
Легкі, справжні, близькі, повітряні танці-поети…
Олена Спаська

Ми сніжинки-балеринки, ми танцюємо день і ніч

Вірші сніжинок перед танцем, вихід сніжинок на Новорічному ранку

***

Ми сніжинки, ми пушинки,
Покружляти ми не проти.
Ми сніжинки-балеринки,
Ми танцюємо день і ніч.
Ставаймо разом ми в гурток —
Виходить сніжок.
Ми побілили дерева,
Дахи пухом замели.
Землю вкрили оксамитом
І від холоднечі зберегли.
М. Лесна-Раунио

***

Ми білі сніжинки,
Летимо, летимо, летимо.
Доріжки і стежини
Ми всі запорошим.
Покружимся над садом
В холодний день зими
І тихо сядемо поруч
З такими ж, як ми.
Танцюємо над полями,
Ведемо, свій хоровод,
Куди, не знаємо самі,
Нас вітер понесе.
М. Садовський

Блискуча Сніжинка

Щоб до вас спуститися з неба,
Мені і крила не потрібні.
Без мене б не був білим
Шлях красуні Зими.

Я танцюю разом з вітром,
Мчу невідомо куди.
І в променях будь-якого світла
Я сверкаю, як зірка!

Весела Сніжинка

Вітер пісеньку співає
На лісовій галявині
Танцювати мене кличе
В хоровод до подружок.

Вітер, вітер, дуй сильніше,
Щоб плясалось веселіше
Крижаний кружинке –
Маленькій сніжинці.

***

Я літаю! Я сверкаю!
І кружусь, кружусь, кружусь!
Я виконую бажання
Тим, кому на ніс сідаю!
Хочеш радості трошки?
Ну-ка, підставляй долоні
І лови зими пушинку –
Новорічну сніжинку!

***

Ми веселі сніжинки,
Ми літаємо, як пушинки!
На нас шапочки різьблені,
На нас мереживні спідниці!
Якщо холодно навколо –
Весело кружляємо,
Якщо раптом стане тепло –
В дощик перетворимося.
Зубарєва М.

Пропонуємо почитати на нашому сайті інші статті про зиму:
Загадки про зиму для дітей
Загадки про сніжинки для дітей
Вірші про сніг для дітей
Вірші про перший сніг
Прислів’я та приказки про зиму
Вірші про сніговика для дітей
Гарні вірші про зиму
Вірші про зиму для дітей

Послухайте разом з дітьми вірш «Сніжинка біла» К. Бальмонта.