Ян Райнберг – герой Латиської дивізії

Хто в Латиській гвардійської дивізії не знав підполковника Яна Людвиґовича Райнберга, заступника командира полку?

Серед латишів часто зустрічаються люди високого зросту. Великий друг латиського народу письменник Всеволод Вишневський говорив: «Латиський народ — народ богатирів». До цих богатирям, безсумнівно, слід зарахувати і Яна Райнберга.

Дивний спокій і холоднокровність були одними з найбільш характерних рис підполковника. Може, він успадкував ці якості від свого батька — ризького портового робітника. Пізно ввечері, повернувшись з роботи, Людвіг Райнберг після вечері зазвичай залишався за столом і, поклавши перед собою великі натруджені руки, починав розповідати домашнім про роботу, про суди, що відправлялися з вантажем в далекі країни і порти. У ці хвилини маленький Ян забував про витівки і з завмиранням серця слухала розмірену мову батька. Перед очима виникали казкові міста, повні шумів, джунглі і інші чудеса далеких країн.

По неділях до Людвігу приходили його товариші по роботі, щоб поговорити про свою важку долю і про те, що тільки самі робітники можуть завоювати собі краще життя. В цих розмовах голос батька звучав трохи обрывистее, трохи суворішим звичайного. Тільки це видавало його внутрішнє хвилювання.

Розуміння необхідності боротьби, самовладання — всьому цьому молодий Ян Райнберг навчився у свого батька.

Бурі першої світової війни захопили родину Райнбергов з тихих торнякалнских вуличок на далекі простори Росії. Тут в умовах революції почав формуватися мужній характер юнака Яна Райнберга.

У 1919 році Райнберг, якому ледь виповнилося дев’ятнадцять років, вступає до лав Червоної Армії. Його відразу ж посилають в Пермі на командирські курси. Молода Радянська держава в небезпеці, тільки що створеної робітничо-селянської армії потрібні командири. Їх готують швидко.

Вже через кілька місяців Райнберг відправляється на фронт заступником командира роти. У запеклих боях молодий командир проявляє себе сміливим воїном, здатним правильно і швидко оцінювати обстановку і так само швидко діяти.

Може бути, саме тому після розгрому ворога Ян Райнберг вже не розлучається з військовою формою. Його посилають в Харків, де він працює старшим викладачем у двох військових училищах. До цього часу в нього вже порівняно довгий послужний список: заступник командира роти, командир роти, командир батальйону, командир окремого кулеметного батальйону, йому присвоєно звання капітана.

Ян Райнберг   герой Латиської дивізії

З початком Великої Вітчизняної війни Ян Райнберг всією душею рветься на фронт. Він подає один рапорт за іншим. Восени 1942 року майора Яна Райнберга направляють в Латиську гвардійську дивізію заступником командира полку.

Тут його вже чекають. У безперервних боях сильно порідшали ряди латиських стрільців. Особливо великі втрати вони зазнали під Наро-Фомінськ. Знання Яна Райнберга необхідні у бойових умовах, і під час перепочинку між боями.

Навіть важко сказати, де Райнберг потрібніше. Командний склад латиських стрілецьких полків, правда, загартований і перевірений у боях, але тактично підготовлений все ж таки слабенько, бо кадрових офіцерів порівняно мало. Райнберг в перервах між боями читає тактику не тільки офіцерів свого полку, але і у штабі дивізії.

За короткий час підполковник Ян Райнберг здобув собі довір’я і любов солдатів. «Під командою Райнберга можна спокійно йти і у вогонь, і у воду», — кажуть солдати про свого командира.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: