Вихід з оточення

Настали нарешті хвилини, яких всі бійці і командири очікували з нетерпінням. 29 вересня дивізія виходить у вихідний район прориву ворожої оборони і до місця форсування річки.

В означений час, рівно в 4 години ранку, Оплеснин дає умовний сигнал артилеристам з східного берега: посилає в небо п’ять трасуючих куль.

Але що таке? Минуло п’ять хвилин, сім хвилин… Невже не зрозуміли сигнал? Або, може бути, сталося що-небудь?

Здається, вперше за останні дні у Оплеснина пробігли по спині холодні мурашки. Пройшли ще дві хвилини.

Ще хвилина… Безперервними блискавицями засвітився східний берег. Суцільні розриви снарядів в районі села Ямно. І так впродовж двадцяти п’яти хвилин.

Під цей пекельний шум частини дивізії зайняли вихідний рубіж для атаки.

— Вперед!

Артилерія перенесла свій вогонь в глибину розташування противника.

Чути тріск ворожих кулеметів, шум гарматної стрільби з того і з іншого боку. Один за іншим спалахнули два села. Світло від згарищ освітлював дорогу наступаючим.

Вихід з оточення

Роти пішли в атаку. Ламаючи опір ворога, вони вступили в село і з ходу вийшли на берег.

Молодший лейтенант Оплеснин третій раз вплав форсував р. Волхов. На східному березі зустрівся з командиром і комісаром 267-ї дивізії. На річку були спущені човни, колоди, дошки. Почалася переправа. Ворог відкрив вогонь.

Переправа тривала до полудня. Успіх забезпечувався потужним артилерійським і мінометним прикриттям 267-ї стрілецької дивізії 52-ї армії. 111-я стрілецька дивізія вийшла з оточення.

І тільки тепер, коли вже закінчена переправа, коли змовк грім гармат і 111-я об’єдналася з основними силами, — тільки тепер можна було оцінити безприкладний подвиг Миколи Оплеснина.

27 грудня 1941 року Миколі Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Він був і першим Героєм Радянського Союзу в республіці Комі.

Відповідаючи на привітання обкому партії і Раднаркому Комі АРСР, Микола Оплеснин писав:

«Сердечно дякую вам за привітання з нагоди присвоєння мені звання Героя Радянського Союзу.

У боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками я тільки чесно виконав обов’язок командира Червоної Армії — обов’язок громадянина СРСР.

Я, син своєї улюбленої Батьківщини, інакше вчинити не міг.

У боротьбі з німецько-фашистськими нелюдами віддам всі сили, а якщо знадобиться, і своє життя за мій народ, за славу нашої дорогої Батьківщини».

Микола Оплеснин так само мужньо бився в наступних боях.

19 травня 1942 року, виконуючи бойове завдання, Микола Васильович Оплеснин загинув смертю хоробрих біля села М’ясний Бор.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: