Вестфальський мир | Історичний документ

У 1648 році, 24 жовтня та 15 травня, були підписані два документи: Мюнстерський договір і Договір Оснабрюка. Процес переговорів і підписання цих договорів отримав назву Вестфальський мир. Часто до процесу Вестфальського миру відносять ще й договір Піренеїв, укладений між Іспанією і Францією в 1659 році і завершив війну.

Вестфальський мир поклав край двом затяжних воєн: Тридцятирічної і Вісімдесятирічної. Ініціатором підписання миру виступила Священна Римська імперія, на чолі з Фердинандом III. Іншими сторонами угоди виступали Іспанія, Франція, Швеція і Голландська республіка.

Більшість вчених і дослідників сходяться на думці, що підписання Вестфальського миру стало ключовим історичною подією, зародившим сучасну систему міжнародних відносин. Завдяки цій угоді виникло саме поняття суверенної національної держави, що має право на самовизначення. Принципи Вестфальського миру лягли в основу створення Організації Об’єднаних Націй, де всі держави-члени мають рівні права і свій голос в Генеральній Асамблеї.

До другої половини двадцятого століття стало очевидно, що вершиною політичної еволюції є демократична держава. Доказом цього стало те, що з моменту заснування ООН, кількість країн-членів союзу зросла з 50 до 192 всього за пару років. Однак, варто зауважити, що багато держав, утворені шляхом самовизначення, були штучно створеними пост-колоніальною структурами, які продовжували діяти на догоду інтересів колоніста. На територіях таких держав релігійні, культурні, етнічні та інші традиції поступово були замінені традиціями, принесеними колонізаторами ззовні. Такі тенденції не сприяли згуртуванню суспільства і дозволяли вчорашнім колонізаторам продовжувати переслідувати свої економічні інтереси у відношенні колишніх колоній.

Прагнення до незалежності було настільки сильно, що натхненні цією можливістю країни навіть не розглядали таких альтернатив, як конфедерація. Процес деколонізації захопив світ. Вестфальський договір зародив принципи поваги територіальної цілісності держав, однак, він не зупинив імперську експансію. Європейські імперії вели подвійну гру, застосовуючи одні правила для себе та інших народів за межами Європи, чиї землі можна було з легкістю присвоїти, розграбувати і експлуатувати.

Таким чином, закладена Вестфальским світом система міжнародних відносин знайшла велику кількість противників серед людей, які виступають за глобальне управління і справедливий розподіл ресурсів Землі між усіма державами на рівних умовах. Вестфальские принципи дозволяли маніпулювати міжнародним правом на догоду своїх державних інтересів. Європейські держави були схильні запобігати будь-які спроби захоплення влади ззовні, називаючи це порушенням своїх суверенних прав. У той же час, дозволяючи собі порушувати суверенні права інших країн, що приймають ,по суті, зовнішнє управління під виглядом міжнародних норм. У Європі почав розвиватися Європейський Союз, який поступово взяв на себе функцію загального європейського уряду. Однак, багато його держави-члени опираються йому, вбачаючи в цьому загрозу своєму суверенітету.

Місце проведення

Мирні переговори проходили в містах Мюнстер і Оснабрюк, які розташовані приблизно в 50 кілометрах один від одного в Німеччині на Північному Рейні і в Нижній Саксонії. Ці міста були запропоновані Швецією, Франція ж наполягала на проведенні зустрічі в Гамбурзі і Кельні. У будь-якому випадку, для переговорів потрібні два міста, тому що протестантські та католицькі лідери відмовлялися зустрічатися один з одним. Для католиків був обраний Мюнстер, а для протестантів Оснабрюк.

Підсумки мирних угод

Фердинанд III був позбавлений влади, яку він взяв на себе, порушивши конституцію Священної Римської імперії. Це зрівняло в правах всіх німецьких правителів, які тепер могли самостійно обирати релігію для своїх земель. Новий закон проголосив рівність між протестантами і католиками, а кальвінізм отримав юридичне визнання.

Вестфальський мир | Історичний документ

Упорядником Вестфальського мирного договору прийнято вважати кардинала Мазаріні, який був де-факто лідером Франції, поки Людовік XIV був ще дитиною. Це пояснює той факт, що для Франції умови мирного договору забезпечували краще становище, ніж для інших учасників війни. Франція отримала контроль над епископствами Мец, Туль і Верден, розташованими в Лотарингії. Так само їй перейшли гамбурзькі землі Ельзасу.

Швеції був відшкодований збиток, а також вона отримала контроль над землями Західної Померанії і єпископства Бремен. Таким чином вплив Швеції поширилося на устя річок Одер, Ельба і Везер, і вона отримала три місця в Раді князів німецького рейхстагу.

Син і спадкоємець Фердинанда V Людвіг I був відновлений в правах пфальцграфа Баварії. Бранденбург (пізніше Пруссія) отримала в розпорядження Далекої Померанії і єпископства Магдебурга, Хальберштадта, Каммина і Миндена.

Було вирішено питання про спадкування території покійного герцога Клеве-Юлиха Берга. Герцогства Юліх і Берг перейшли пфальцграфству Нойбурга, а Клеве, Равенсберг і Бранденбурга-Пруссії. Торгові заборони, накладені під час війни, були скасовані, і на Рейні була гарантована «Вільна навігація».

Значення Вестфальського миру

Традиційно вважається, що Вестфальський мир мав вирішальне значення для сучасної теорії міжнародних відносин. Він мав кілька ключових принципів, які застосовуються і сьогодні практично у незмінному вигляді.

  • Принцип суверенітету держав і право на політичне самовизначення.
  • Принцип правової рівності між державами.
  • Принцип невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої.

Ці принципи називають «Вестфальською системою», і вони являють собою парадигму сучасних міжнародних відносин. У цієї системи чимало критиків, але за багато століть свого існування вона показала високу ефективність і змогла врегулювати відносини між ключовими державами Європи та світу. Крім іншого, на основі положень Вестфальського миру зародилася сучасна міждержавна правова система.

Соц закладки
Соц закладки
Добавить комментарий