Танк Тигр II | Історичний документ

Готуючись до військових дій проти іншої держави, країна повинна прорахувати всі — кількість солдатів, техніку, амуніцію, погодні умови і рельєф місцевості, де мають бої. При наявності перших двох пунктів інше може бути вже другорядним (хоча ні в якому разі не можна скидати їх з рахунків — історія знає чимало перемог і поразок саме завдяки незнання місцевості і непідготовленості армійського складу).

В цьому відношенні вдосконалена техніка відіграє далеко не останню роль — там, де не зможе пройти людина, машина завжди проб’ється. В 20 столітті, в якому світ пережив дві страшні світові війни, сучасна техніка стала порятунком для тієї чи іншої держави. Німецька сторона прагнула перевершити своїх суперників по бою і створити унікальне знаряддя, яке може настрашити і перемогти противника. Особлива увага приділялася танкам. Німецькі заводи виробляли важкі танки, самохідні установки, які допомогли виграти битви фашистської армії. Танк «Королівський Тигр» став одним з останніх знарядь Німеччини.

Історія створення

У 1941 році, після початку великої війни з СРСР, нацистська Німеччина зіткнулася з величезною проблемою: радянські танки набагато перевершували німецькі. А раз техніка у супротивника краще, значить, і перемога дістанеться йому. Звичайно, Гітлеру цього зовсім не хотілося, у відношенні країни Рад у нього були зовсім інші плани. Тому був відданий наказ створити такі танки, які привели б у жах всю Європу і Росію разом узяті. Особливу увагу належало приділити важким танкам. Були розроблені Пантери, які під час війни показали себе з кращого боку. Але й ворог не дрімав — техніка союзників постійно удосконалювалася. Тому був запропонований варіант створення важкого танка Тигр, який вважався на той момент одним із самих сильних і нездоланних.

Однак Гітлеру й вищому військовому керівництву хотілося поставити на танк, гармату 88 мм, яку неможливо було розташувати на інші військові танки. Крім того, інформація від полонених радянських офіцерів показувала Німеччині не дуже приємну картину — військовий потенціал СРСР був величезним. Тому країна зацікавилася створенням такого танка, який був би оснащений потужним і сучасним зброєю, броня була б непробивною (майже), технічні характеристики були б самими сучасними. На потужність двигуна, гусениці та інші рухомі деталі інженери не звертали уваги — передбачалося, що новий танк буде стояти на місці (прихованим від супротивника, зрозуміло), з допомогою оптичного прицілу розстрілювати суперників на полі бою з дальньої відстані.

Перші розробки нового танка почалися в 1942 році під керівництвом Ф. Порше, автоконструктора, засновника автомобільного заводу Порше. За основу були взяті танки Тигр, але броня стала більш важкою. Крім того, Порше планував поставити на нове знаряддя більш потужну гармату — 105 або 150 мм. Звичайно, він не брав участь у змаганні за створення танка — компанія «Хеншель» також не залишилася в стороні, представила Гітлеру свої креслення, і в 1943 році з нею був підписаний контракт. Зрозуміло, проект Порше не стали відхиляти зовсім — його завод до того часу вже розробив башти з гарматами, які чудово вписалися б в нову модель танка. Так на світ з’явився Королівський Тигр (Königstiger), що здобув світову популярність, як танк Тигр II.

Перші півсотні танків були оснащені гарматою 88 мм і вежею від Порше. У 1944 році модель танка змінилася — від способу Порше відмовилися зовсім, використовуючи вежі більш простої конфігурації. Броня (особливо лобова) стала ще товщі, що робило танк практично невразливим. Також поверхню машини була обмазана циммеритом, щоб захистити танк від ручних протитанкових хв.

Озброєння було масштабним для того часу — гармата 88 мм пробивала з дальньої відстані (4 км) ворожий танк. Але, звичайно, були й негативні боку — занадто довгий ствол гармати, її вага значно ускладнювали заряд снарядів. Всього в базі було до 80 снарядів (точна кількість залежить від типу башти, її місткості).

Двигун був потужний — 700 кінських сил. Гусениці і катки забезпечували плавність руху танка, відмінну прохідність (хоча в умовах російського бездоріжжя німецькі механіки сьорбнули з цією машиною горя). Крім того, перевезення Тигра доставляла додаткові незручності — гусениці треба було міняти кожен раз, коли танк перевозився по залізниці. Це в рази уповільнювало швидкість перекидання машин.

Участь у війні

Перший раз Королівський Тигр взяв участь у битві в 1944 році на території Східної Європи. Було б дуже наївним думати, що супротивник не підготується до бою як слід. Початок Тигра було не зовсім вдалим. Радянські артилерійські установки і гармати 122 мм показали німцям, чия це територія, хто тут господар. Крім того, техніку підвела земля — танки загрузли в грунті і стали легкою мішенню для радянських солдатів. Екіпаж змушений був тікати, залишивши свої танки, що, звичайно, суперечило військовим правилами — знаряддя обов’язково підлягало знищенню, щоб не віддавати його ворогам (зате тепер ми можемо милуватися Тигром у військовому музеї в Кубинці).

Танк Тигр II | Історичний документДругої світової.

Соц закладки
Соц закладки
Добавить комментарий