Нічний бій тральщика “Щит” | Історичний документ

25 серпня 1941 року командира корабля «Щит» старшого лейтенанта Володимира Михайловича Гернгросса і воєнкома тральщика старшого політрука Микиту Павловича Савощенко викликали на флагманський командний пункт для інструктажу.

Офіцер внутрішньої служби капітан 3-го рангу А. В. Іллічов поставив завдання: есмінцю «Бадьорий», тральщику «Щит», морським мисливцям — «051» і «0101» конвоювати пасажирські теплоходи «Крим» і «Вірменія» з військами і боєприпасами в Одесу.

Перехід виявився особливо важким. Дув сильний вітер, море штормило, посилювалася качка. Тральщик швидко сходив на хвилю і скочувався з її гребеня, як шлюпка. Водяні гори обрушувалися на корабель і з силою били про палубу. Але, незважаючи на разыгравшуюся стихію, екіпаж тримався стійко.

«Щит» було закладено 17 січня 1935 року на Севастопольському судноремонтному заводі імені Серго Орджонікідзе. Через рік, 14 грудня, його спустили на воду. 20 жовтня 1937-го відбувся урочистий підйом прапора чорноморського.

В 1940 році «Щит» посів перше місце у Військово-Морському Флоті з бойової і політичної підготовки. Наказом наркома ВМФ 14 грудня тральщику був вручений приз — бюст М. В. Фрунзе, а на трубу завдали червону зірку із золотою окантовкою.

До переходу, про який йде мова, більшість особового складу міцно зв’язали свою долю з цим кораблем.

У боротьбі з розбурханим морем пройшла ніч. Противник не з’являвся. І тут несподівано для всіх сигнальник червонофлотець Олексій Радченко доповів:

— Прямо по носі на висоті сорока-п’ятдесяти метрів бомбардувальники супротивника!

Нічний бій тральщика Щит | Історичний документ

— Дивися, зараз почнеться. — І голосно скомандував: — Вогонь!

Не встигли артилеристи припасти до знарядь, як з-за хмар виринула дев’ятка бомбардувальників.

Гримнув залп. Тральщик здригнувся від пострілів. Голоси потонули в гуркоті бою.

Ворожі льотчики, оцінивши кваліфікацію корабельних зенітників, тут же розсіялися. Три літаки почали набирати висоту, інші заклали круті віражі в різних напрямках.

Тепер тримати в прицілі стерв’ятників стало неможливо. Тим не менш зенітники не припиняли вогню.

Бій закінчився благополучно. Літаки противника над конвоєм більше не з’являлися. Транспорти «Крим» і «Вірменія», прибули до Одеси і доставили захисникам міста цінний вантаж.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: