Неоціненний внесок партизан-підривників | Історичний документ

З особливою теплотою партизанські газети розповідали про підривників. Це була найпочесніша у партизанів професія. Вона вимагала сміливості і винахідливості, великої витримки. Чимало підривників загинуло у сутичках з ворогом.

«В курені і в землянці, на «бойовий» і на «господарської» — їх було троє: Вася А., Геннадій С. і Сергій Л. Три нерозлучних бойових товаришів, — говорилося в одній із кореспонденцій. — Їх було троє, і в той сонячний день, коли, пробираючись до узлісся, раптом розкрився перед ними профіль полотна залізниці.

Здалеку чути важке пук паровоза. Значить, йде полногруженный ворожий складу. Отже, шлях до фронту повинен бути у що б то не стало відрізаний.

Підкладений під рейки тол вибухнув саме тоді, коли потрібно було, щоб паровоз і кілька вагонів з живою силою ворога і танками злетіли на повітря.

Ми зустріли б їх нашої звичайної, радісною, рідний пісенькою:

…Три веселих друга.

Екіпаж машини бойової…

Але не вони повернулися. Оточені ворогом, бійці живими не здалися. Їх залишилося троє на полі нерівного бою. Імена їх не забудемо ми, партизани, не забуде вся наша бореться і перемагає Батьківщина».

В одному з номерів ми опублікували розповідь групи підривників про подвиг свого командира Івана Сажнева.

Неоціненний внесок партизан підривників | Історичний документ

«Не пропустити через нашу білоруську землю жодного ворожого ешелону — це була найбажаніша мета нашого командира, в цьому він бачив сенс свого життя, — писали підривники. — Своїми руками цей сміливий, мужній чоловік пустив під укіс 14 фашистських військових ешелонів. Зустрівшись під час останньої операції з переважаючими силами ворога, славний патріот не здригнувся. Щоб врятувати своїх товаришів, він один вступив у бій проти багатьох десятків гітлерівців і бився до останнього подиху».

У партизанів було мало вибухівки, і газета розповідала про сміливців, які витоплювали тол з розірвалися авіабомб і снарядів, майстрували саморобні міни. В кожному загоні партійні організації виховували відважних підривників. У бригаді імені В. П. Чкалова з цією метою створили спеціальну школу. Керував нею комсомолець Володимир Курзанов. Тут пройшли навчання багато партизани. Вони майстрували саморобні міни більше десяти видів.

Прості й оригінальні конструкції міни навчилися робити партизани загону «Більшовик». Під керівництвом молодшого воентехника Федора Губенко зі снарядів і авіаційних бомб там виготовили більше трьохсот хв різного призначення: для підриву залізничних ешелонів, знищення телефонного зв’язку, диверсій на шосейних дорогах. Губенко освоїв у своїй майстерні «виробництво» автоматів і напівавтоматів з частин пошкодженого вітчизняного і трофейної зброї. Він зібрав навіть дві гармати.

Про підривників газети писали майже у кожному номері. Партизанські поети присвячували їм вірші.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: