Культура наприкінці XIX століття | Історичний документ

Науки і техніки в кінці XIX — початку XX століття

Кінець XIX — початок XX століття — час найважливіших відкриттів у багатьох галузях науки, заклали основи майбутньої науково-технічної революції середини XX ст. Особливо великі відкриття, які мали величезне теоретичне і практичне значення, були зроблені вченими різних країн в області фізики і хімії. Великого значення набуло відкриття німецьким фізиком Генріхом Герцем і російським ученим П. Н. Лебедєвим електромагнітних хвиль та вивчення їх властивостей. Роботи іншого німецького вченого Вільгельма Рентгена — дали можливість широко використовувати короткі електромагнітні хвилі (так звані промені Рентгена) для просвічування непрозорих тіл, що застосовується в медицині і техніці. Дослідження і досліди А. С. Попова дозволили використовувати електромагнітні хвилі для створення бездротового зв’язку, тобто поклали початок радіотехніці.

Праці голландського фізика Р. Лоренца заклали основу електронної теорії, а звідси був прямий крок до появи нового уявлення про будову атома, тим більше, що передумови для цього були вже закладені в 1869 р. створенням Д. І. Менделєєвим періодичної системи елементів.

Важливим етапом у вивченні будови атома, який ще недавно вважався найдрібнішої і неподільною часткою будь-якого елемента, стали роботи Антуана Беккереля, Марії Складовської-Кюрі і П’єра Кюрі, які відкрили явище радіоактивності. Англійський фізик Ернест Резерфорд розробив теорію будови атома. Створена ним теорія, на перший погляд, суперечила класичним законам механіки, сформульованим ще Ньютоном, і для того щоб пояснити це протиріччя, знадобилися ретельні дослідження німецького фізика Макса Планка, результатом яких було створення квантової теорії. Подальший розвиток ідей Планка датським фізиком Нільсом Бором призвело до створення квантової механіки. Узагальненням усіх цих найважливіших відкриттів стала теорія відносності, розроблена великим німецьким вченим Альбертом Ейнштейном.

Важливі відкриття були зроблені у області хімії, що сприяло швидкому розвитку хімічної технології. Відкриття методу синтезу органічних речовин Ст. Гриньяром, дослідження нафти Ст. Ст. Марковниковым, створення основ термохімії М. Бертло, Н. Н. Бекетовим і іншими вченими, розробка теорії електролізу С. Арениусом і методів фізико-хімічного аналізу Н. С. Курнаковым — все це мало величезне теоретичне і практичне значення і послужило поштовхом розвитку багатьох галузей промисловості.

Важливі технічні удосконалення з’явилися в цей період в металургії. Запропонований англійським інженером Томасом спосіб усунення шкідливих домішок— сірки і фосфору — при виплавці сталі дозволив значно прискорити випуск сталі, попит на яку зростав з кожним роком в міру розвитку різноманітних галузей важкої промисловості. Дослідження російських вчених І. А. Тімі і К. А. 3ворыкина внесли багато нового в процес різання металів, а дослідження російських вчених Н. Н. Бенардоса і Н. Р. Славянова дозволили ввести в практику метод електрозварювання металів, що було дуже важливим для розвитку машинобудування.

Величезний стрибок був зроблений в галузі використання електроенергії. Вдосконалення електролампи П. Н. Яблочковым, А. Н. Лодигіним і Томасом Едісоном, будівництво перших електростанцій та передача енергії на відстань, створення і застосування парових турбін — все це створювало нові можливості для подальшого технічного прогресу.

Велику роль зіграло поява двигуна внутрішнього згоряння, що дало можливість швидкого розвитку автомобільного транспорту. Зароджувався і зовсім новий вид засобів повідомлення — авіація, що почала в ці роки свій шлях з першого польоту аероплана А. Ф. Можайського. Виникла нова галузь науки — аеродинаміка, зобов’язана своїм походженням генію Н. Е. Жуковського. І хоча авіація робила тоді ще тільки перші боязкі кроки, інший геніальний російський вчений і провидець К. Е. Ціолковський вже розробляв нові вчення про міжпланетні польоти.

Величезне значення мало для людства швидкий розвиток природознавства і медицини. І в цій області знання вагомим був внесок російських вчених. Роботи К. А. Тімірязєва, В. М. Сєченова, В. П. Павлова, поряд з відкриттями Луї Пастера, Р. Вирхова, Т. Моргана, Р. Коха не тільки далеко просунули біологію і медицину, не тільки сприяли поширенню теорії Ч. Дарвіна і розширенню уявлень про природу і людину, але і сприяли перемозі наукових матеріалістичних поглядів у галузі природознавства, завдаючи цим удар по релігії і підриваючи вплив церкви.

Освіта в кінці XIX — початку XX століття

Розвиток науки і техніки могло б у ці десятиліття йти ще швидше, якби кожна людина мала можливість отримати освіту і розвивати свої природні здібності. Однак в умовах капіталізму доступ до освіти був всюди дуже обмеженим. Навіть у тих країнах, де були прийняті закони про обов’язкове навчання, вони передбачали лише початкові форми освіти, що дають мінімум знань.

Прийняття таких законів, з одного боку, викликалося потребами всі усложняющегося виробництва, а з іншого — було поступкою робочого класу, активно боровся за доступ до освіти. Як правило, в загальнодоступних початкових школах великий вплив мала церква, і значна частина і без того убогій шкільної програми відводилася вивченню релігійних догматів.

До кінця XIX ст. поряд з початковими школами стали створюватися і середні вузькопрофесійні школи для підготовки дрібних службовців у різних сферах економіки. Загальна середня і, тим більше, вища освіта, як і раніше залишалися майже недоступними для підлітків і юнаків із середовища робітників і селян, так як навчання в коледжах і університетах вимагало не лише великих коштів, але і такої підготовки, якої не давала звичайна початкова школа. Ще менш доступним було вищу освіту для дівчат навіть з багатих сімей; в ряді країн заборонялося приймати їх у вищі навчальні заклади.

Головною метою навчання дітей трудящих в початкових школах було не стільки повідомлення їм якихось елементарних знань, скільки виховання законослухняних громадян, які підтримують існуючий режим, і дисциплінованих солдатів для армій колонізаторів.

Тому в школах широко пропагувалися найбільш реакційні погляди — про перевагу людей білої раси над народами Африки, Азії, Латинської Америки, щоб виправдати агресивну політику, що проводиться відносно цих країн правлячою верхівкою великих держав. У США школи були просякнуті расистським духом і дітей виховували в зневаги і ненависті до негрів, а в Німеччині проповідували ідею зверхності німців над іншими народами білої раси.

Піднесення нових культурних тенденцій

Школа була першим, єдиним засобом насадження панівної буржуазної ідеології. Цієї ж цілі повинні були служити філософія, історія, література, мистецтво. Вони повинні були і довести непорушність капіталістичного ладу, і переконати трудящих в непотрібності боротьби за свої права, і обгрунтувати «правомірність» як загарбницьких війн проти народів відсталих країн, так і зазіхань правлячих кіл тієї чи іншої країни на світове панування.

Культура наприкінці XIX століття | Історичний документ

Найвиразніше ці погляди відбилися в перших творах молодого пролетарського мистецтва, особливо у творчості Мартіна Андерсена-Нексе (Данія) та Максима Горького.

Не випадково, що саме Росія, куди з кінця XIX ст. перемістився центр революційного руху, дала світу найвищі зразки реалістичного мистецтва і зробила величезний вплив на передову культуру Заходу.

Кращі представники російської творчої інтелігенції були тісно пов’язані з народом і не тільки правдиво відображали його життя, але і захищали у своїх творах його інтереси. Саме тому і реалістичний живопис художників-передвижників В. Е. Рєпіна, І. Н. Крамського, В. Р. Перова, в. І. Сурікова, глибоко народна в своїй основі музика М. П. Мусоргського, П. І. Чайковського, Н. А. Римського-Корсакова, романи і повісті Л. Н. Толстого, гостра сатира М. Е. Салтикова – Щедріна, повісті П. Р. Короленка, оповідання та п’єси А. П. Чехова були близькі і зрозумілі не тільки російської інтелігенції, але і російського народу, і мали великий вплив за межами Росії.

Російська інтелігенція опинилася на передових рубежах не тільки мистецтва, а й науки. Відкриття і праці Д. І. Менделєєва, І. в. Мечникова, В. П. Павлова, К. Е. Ціолковського, Н. Р. Жуковського і багатьох інших російських вчених стали неоціненним внеском у світову науку.

Але особливо значним і глибоким був вплив праць в. І. Леніна. Теоретичні висновки в. І. Леніна, розробив теорію марксизму стосовно до нових історичних умов, стали і залишаються досі могутньою зброєю для пригноблених усього капіталістичного світу не тільки в області суспільного устрою, але і в області культури.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам