Кулемет MG-34 (Maschinengewehr 34) | Історичний документ

Після Першої світової війни (1914-1918) за умовами Версальського договору на Німеччину було накладено заборону на виробництво озброєння. Однак, коли нацисти прийшли до влади, вони зуміли знайти шахрайські способи, щоб обійти ці умови. Така політика в результаті призвела до розв’язування нової світової війни. Як раз в цей період німецькі інженери розробляли концепцію портативного легкого кулемета.

MG-13 став одним з таких кулеметів. Оснащений водяним охолодженням і модернізований на базі моделі Dreyse Model 1918, він побачив світ у 1930 році. Обладнаний 75-патронний барабаном використовували як легкий стандартний кулемет для піхоти.

Згодом цією зброєю оснащувалися також літаки і танки. Нове знаряддя виявилося занадто дорогим і мало низьку скорострільність, з цієї причини через 4 роки від нього вирішено було відмовитися.

Розробка нового зброї

Після списання він вступив на доопрацювання в Rheinmetall-Borsig. Розробка нового зброї проводилися в сусідній Швейцарії, щоб обійти накладені Версальським миром обмеження. Новий MG планувалося оснастити повітряною системою охолодження, на відміну від кулеметів раннього покоління, які працювали на воді. Водяне охолодження було дуже ефективним, але ускладнювало експлуатацію кулемета, так як вимагало постійної заміни води.

Розробка завершилася, і на світ з’явився новий кулемет MG-15. Кулемет показав високу ефективність в якості оборонного озброєння для літаків. Він проводився у великих кількостях і поставлявся в багато країн.

На розробці 15-ї моделі німці не зупинилися, і кулемет продовжив свою еволюцію. На базі MG-15 з’явилася лінійка MG-30, і завершував цю лінійку MG-34. Цей кулемет виявився суперреволюционным і дозволяв реалізувати будь-які поставлені перед ним завдання.

«Універсальний кулемет» застосовували для піхоти, для наступу, оборони, повітряних і наземних боїв. Винайшов його німецький конструктор Генріх Фольмер.

Новинку відразу ж взяли на озброєння армії Німеччині, і в 1936 році їм вже оснащувалися бойові підрозділи. За 10 років випустили 577 120 кулеметів MG-34.

MG-34

MG-34 стріляв патронами гвинтівки Маузер калібру 7,92 х 57, важив 26,5 кг і мала довжину стовбура 63 див. Скорострільність його становила 600-1000 пострілів в хвилину, а швидкість польоту кулі 762 метра в секунду. Така швидкість забезпечувала високу убивчість.

Кулемет охолоджувався за рахунок відпрацьованих порохових газів, як і більшість сучасних гвинтівок. Передня частина стовбура розташовувалася на штоку, і він був знімним. Таким чином, кулемет можливо було переобладнати для стрільби з плеча.

Кулемети з повітряним охолодженням були легкими, зручними і ефективними, але у них були свої недоліки. Їхній стовбур був повністю перфорованим, щоб внутрішня його частина могла постійно мати доступ до повітря, але навіть незважаючи на це кулемети часто перегрівалися і стовбур скручивало, що робило зброю непридатним.

Щоб цього уникнути, в MG-34 встановлювалася кулеметна стрічка на 250 патронів, а термін служби стовбура обмежувався 6000 пострілами. Стовбур в MG-34 легко замінюється на новий у разі перегріву або після відпрацювання терміну його служби.

Заряджати MG-34 можна було трьома різними способами. Крім 250-патронних стрічок існували ще й укорочені стрічки по 50 патронів. Крім того, кулемет можна було заряджати і барабаном на 75 патронів, щоб з ним було простіше пересуватися в бою. Стрільба з барабана була повільніше, ніж з стрічки, проте таке нововведення припало до душі офіцерам. З такими різними можливостями кулемет ставав по-справжньому багатофункціональним і зручним, з ним було легко управлятися.

Конструкція MG-34 вийшла дуже вдалою і здатна була виконувати всі мислимі і немислимі завдання на полі бою. Основною метою розробки цього кулемета була підтримка піхоти. Для цього використовували стрічку на 50 патронів і стріляли або чергами, або одиночними патронами.

Кулемет MG 34 (Maschinengewehr 34) | Історичний документ

Для обстрілу ворожих літаків або оборони позицій застосовувалися вже стрічки на 250 патронів і стрільба зі штока. Для цих цілей з кулемета стріляли з максимально можливою швидкістю і довгими чергами. MG-34 можна було використовувати в ролі важкого кулемета, закріпивши його на штативі Lafette 34 і обладнавши спеціальним прицілом.

Спрощена версія кулемета

Сильною стороною кулемети MG-34 була безсумнівно його точність. Крім того, кулемет був простий в обслуговуванні і його можна було відремонтувати у найкоротший термін. Проте, у цієї медалі й зворотний бік — необхідність регулярної заміни стовбура призвела до того, що в роки активних бойових дій стовбурів постійно не вистачало, вони були в дефіциті.

Німеччина залучила до виробництва 5 збройових фабрик, але ситуація не змінилася. У підсумку це призвело до необхідності розробити і випустити спрощену версію» кулемета, а на ділі менш якісну, що, звичайно, позначилося на військові успіхи Німеччини не кращим чином.

У роки війни і після неї MG-34 отримав велику кількість модифікацій. Навіть сьогодні у віддалених куточках планети все ще можна зустріти військових, збройних MG-34.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: