Питання про те, що з себе представляє комунізм, хвилює багатьох людей вже багато десятиліть і навіть століття. Багато філософи і політики вважали (та й досі думають), що даний напрямок – найкраще для розвитку держави і покращення життя народу. Розберемося, що з себе представляє комунізм, в чому його особливості, позитивні і негативні сторони.
Що таке комунізм?
Якщо заглянути у філософський словник, то там можна знайти таке визначення – це утопічна ідея про ідеальному економічному і політичному устрої держави. Основною ідеєю течії є загальну рівність людей. Проведемо невеликий екскурс в історію.
Коли більшість європейських країн являла собою абсолютну монархію, ні про яку рівність мріяти не доводилося. За часів правління королів, князів, герцогів, графів володіння громадян були дуже нерівномірними. Це було пов’язано з тим обставиною, що з плином часу одні люди ставали біднішими (в результаті війн, катаклізмів і так далі), а інші – багатшими, і бідняки змушені були продавати або закладати свої володіння, щоб вижити. Або ж йшли на службу до більш забезпеченим панові. Згодом закони ставали все більш жорсткими до збіднілому населенню, і почало процвітати рабство.
Перевіркою на міцність людини були суворі погодні умови – європейські зими в епоху стародавності і середньовіччя не відрізнялися м’яким кліматом і гарною погодою. Тоді як багатії облаштовували свої замки і палаци, прикрашали кімнати різними предметами мистецтва, стоившими часом ціле стан, влаштовували розкішні бенкети з достатком страв і золотих тарілок, просте населення намагалося знайти хоч якесь джерело прожитку, вижити в голодні часи, обігріти свої убогі хатини.
Не забуваємо про податки, які правителі збирали з простого люду. Залежно від економічної та політичної ситуацій податки періодично збільшувалися (на боротьбу з посухою, повінню, на ведення війни з сусідами). Тому можна собі уявити, наскільки важко жилося звичайним європейцям, яким не пощастило народитися в королівській або аристократичній родині.
Дев’ятнадцяте століття став воістину революційним періодом у житті європейських держав. Одна за одною в монархічних країнах почали відбуватися революції, королі і князі втрачали свої володіння, права, палаци, гроші, коштовності (тут зазначимо, що деяким пощастило просто позбутися майна – інші правителі розпрощалися з життям). Як тільки влада монарха була скасована, з’явилася нова форма правління – республіка. З історичної точки зору такий лад зовсім не нова – ще в стародавній Греції влада належала народові (у давньогрецькому розумінні, звичайно), звідси і походить слово «Демократія». З середини 1840-х рр. вперше звучить слово «комунізм».
У перекладі з французької мови communisme походить від слова commun, тобто «загальний». Ідея комунізму полягає в тому, що жодна людина не повинна панувати над іншою, у всіх громадян повинні бути рівні права і обов’язки перед державою, чия роль в управлінні життям населення зростала і ставала головною. Таким чином, ми підходимо до суті нового напрямку в політиці.
Особливості комунізму
У 1848 році німецькі філософи Карл Маркс і Фрідріх Енгельс створили трактат «Маніфест комуністичної партії». У цій роботі автори визначили цілі, завдання, яких слід дотримуватися при створенні нового політичного ладу. Що вони пропонували?
- Скасувати приватну власність – всі володіння повинні належати народу, а саме – громаді;
- Скасувати права спадкування;
- Створити єдиний державний банк, який випускав би єдину валюту на всій території держави;
- Віддати монополію на транспорт, заводи, фабрики, сільське господарство державі;
- Віддати контроль за трудовими ресурсами і освітою державі.
соціалізм – в ньому також передбачалася свобода, рівність всіх громадян і соціальна справедливість. Для Карла Маркса цей напрямок було швидше проміжним пунктом між недосконалими капіталістичними теоріями і ідеальним комуністичним ладом. Варто відзначити, що соціалізм не реалізував повністю всі ідеали комунізму, але був дуже близький до цього.
Основою розвитку суспільства в соціалізмі (як і в комунізмі) є планова економіка. Від звичайного він відрізняється тим, що все виробництво проходить за планом, встановленим державою. Якщо населенню потрібно щось відмінне від звичайного товару, то доводиться чекати, поки «нагорі» не встановлять новий план на дану продукцію.
Також існує і ринкова економіка. Вона є головною в більшості сучасних країн. Відрізняє її від планової той факт, що продукція виготовляється по попиту населення.
Хороший чи поганий комунізм
Багато вважають комуністичні ідеї занадто утопічними і ідеальними, адже неможливо створити таку державу, в якій усі були б зрівняна у своїх правах, не було б класової нерівності, всі жили б однаково. Завжди, в усі часи знаходилися люди, які мріяли про владу, багатство, розкіш, своїх власних володіннях. Як тільки вони добивалися бажаного, тут же всі комуністичні ідеали відходили в сторону або забувалися. Тих, хто був не згоден з владою, відправляли в тюрму (в кращому випадку), засилали, катували і навіть страчували. За прикладом далеко ходити не треба – достатньо згадати історію Радянського Союзу. Обмеження свободи, громадянських прав, корупція у верхах, запекла боротьба за владу, цензура – все це прикривалося ідеалами комунізму та загальної рівності. Хоча і позитивні сторони теж були.
У багатьох газетах і журналах, а також політичних новинах часто можна зустріти таке словосполучення, як правий або лівий політик. Більшість з нас не замислюється про те, звідки походить ця назва. А все дуже просто. У часи Великої Французької Революції в парламенті на засіданнях люди поділялися по своїх переконаннях – праворуч сиділи прихильники конституційної монархії, в центрі – республіканці-жирондисти, а зліва – якобінці, які вважалися радикалами. Звідси і пішло розподіл у парламентах більшості країн і сьогодні. Праві – консерватори, ліві – радикали і екстремісти.
Хороший чи поганий комунізм – кожен вирішує сам. Комусь подобається підкорятися правилам, встановленим державою, хтось воліє будувати своє життя самостійно, не озираючись на правлячі партії. Однак у всіх форм правління є свої позитивні якості, завдяки яким держави процвітають.