Епоха Відродження

Кожен період історії людства залишив щось своє – унікальне, несхоже на інших. Європі в цьому відношенні пощастило більше – на її долю випали численні зміни у свідомості людини, культурі, мистецтві. Занепад античного періоду знаменував собою прихід так званих «темних століть» — середньовіччя. Зізнаємося, це було важкий час-церква підпорядкувала собі всі аспекти життя європейських громадян, культура і мистецтво перебували в глибокому занепаді.

Будь-яке інакомислення, яке суперечить Священному Писанню, суворо каралося інквізицією – спеціально створених судом, переслідує єретиків. Однак будь-яка біда рано чи пізно відступає – так вийшло і з середніми століттями. На зміну темряві прийшов світло – Ренесанс або епоха Відродження. Ренесанс був періодом європейського культурного, мистецького, політичного та економічного «відродження» після Середньовіччя. Він сприяв новому відкриттю класичної філософії, літератури і мистецтва.

Деякі з найвидатніших мислителів, авторів, державних діячів, учених і художників в історії людства творили в цю епоху. Відбувалися відкриття в науках і географії, досліджувався світ. Цей благословенний для науковців період тривав майже три століття з 14 по 17 століття. Розповімо про неї більш докладно.

Ренесанс

Ренесанс (від фр. Re – знову, знову, naissance – народження) ознаменував собою абсолютно новий виток історії Європи. Йому передували середньовічні періоди, коли культурна освіта європейців знаходилося в зародковому стані. З падінням Римської імперії в 476 році і поділом її на дві частини – Західну (із центром у Римі) і Східну (Візантія) прийшли в занепад і античні цінності. З історичної точки зору все логічно – 476 рік вважається датою закінчення античного періоду. Але з культурної – така спадщина не повинно було просто так зникнути. Візантія йшла своїм шляхом розвитку – столиця Константинополь невдовзі стала одним з найкрасивіших міст світу, де були створені унікальні шедеври архітектури, з’являлися художники, поети, письменники, створювалися величезні бібліотеки. В цілому Візантія цінувала своє античне спадщина.

Західна ж частина колишньої імперії підкорилася молодий католицької церкви, яка, боячись втратити вплив на таку велику територію, швидко заборонила як античну історію та культуру, так і не давала розвиватися нової. Цей період став називатися Середніми століттями, або Темними часами. Хоча, справедливості заради відзначимо, що не все було так погано – саме в цей час на карті світу з’явилися нові держави, процвітають міста, з’являються торгові унії (профспілки), розширюються межі Європи. І найголовніше – відбувається сплеск розвитку технологій. В період середньовіччя було винайдено більше предметів, ніж за попереднє тисячоліття. Але, безумовно, цього було недостатньо.

Саму епоху Відродження прийнято ділити на чотири періоди – Проторенессанс (2 половина 13 ст. – 15 ст.), Раннє Відродження (всі 15-е століття), Високе Відродження ( кінець 15 ст. – перша чверть 16 ст.) і Пізнє Відродження ( середина 16 – кінець 16 ст.). Звичайно, ці дати досить умовні, адже для кожної європейської держави Відродження було своє і за своїм календарем і часу.

Поява і розвиток

Тут потрібно відзначити наступний цікавий факт – в появі і розвитку (більшою мірою у розвитку) Ренесансу зіграло свою роль фатальне падіння Візантійської Імперії в 1453 році. Ті, кому пощастило врятуватися від навали турків, бігли в Європу, але не з порожніми руками – люди брали з собою безліч книг, творів мистецтва, античних джерел і рукописів, досі невідомих Європі. Батьківщиною Відродження офіційно вважається Італія, але й інші країни також потрапили під вплив Ренесансу.

Епоха ВідродженняЛеонардо Да Вінчі, Пітер Брейгель, Альбрехт Дюрер. Відмінною рисою живопису цього часу є поява пейзажу на задньому фоні, надання тілам реалізму, мускулатури (стосується і чоловіків, і жінок). Дами зображені «в тілі» (згадаймо знамените вираз «Тициановская дівчина» — повна, в самому соку дівчина, що символізує собою саме життя).

Змінюється і архітектурний стиль –на зміну готиці приходить повернення до римського античного типу споруди. З’являється симетрія, знову зводяться арки, колони, куполи. В цілому архітектура цього періоду дає початок класицизму і бароко. Серед легендарних імен можна назвати Філіппо Брунеллески, Мікеланджело Боунаротти, Андреа Палладіо.

Епоха Відродження закінчилася в кінці 16 століття, поступившись місцем новому Часу і його супутника – Освіті. Протягом всіх трьох століть церква боролася з наукою, як могла, пускаючи в хід все, що можна, але остаточно перемогти так і не вийшло – культура продовжувала процвітати, з’являлися нові уми, які кидали виклик могутності церковників. А епоха Ренесансу досі вважається вінцем європейської середньовічної культури, залишивши після себе пам’ятники-свідків тих далеких подій.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: