Діти війни | Історичний документ

Їх було 25 тисяч ізраїлевих полків, юних підпільників, партизанських зв’язкових, невловимих розвідників.

Цим дітям довелося побачити багато такого, чого не кожному дорослому під силу перенести. У ті важкі для Вітчизни роки діти рано дорослішали, серця їх озлоблювалися в ненависті до ворога і руки рвалися до зброї. І вони здійснювали подвиги під стати дорослим.

Мужність маленьких захисників Батьківщини змусило гітлерівського солдата записати в щоденнику:

«Ми ніколи не переможемо росіян, тому що навіть діти у них б’ються і гинуть як герої».

Це німці ще не знали як будуть битися на смерть дорослі.

Льоня Лукашевич, захоплений війною в одному з дитячих будинків у Криму, ухитрився дістатися в рідне село в Білорусії. Розшукав партизанів, які діяли в Крупському районі, упросив командира взяти його в загін.

Льоня ходив у розвідку, брав участь у диверсії на залізницях і шосейних дорогах, ділив з дорослими тяготи партизанської життя. У жорстокій сутичці з ворогами юний розвідник загинув. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Про подвиг Миколи Букіна — чотирнадцятирічного гвардійця — на Курській дузі ходили легенди. Він знищив фашистський дзот, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора. До нього цієї високої нагороди були удостоєні лише четверо піонерів в країні.

Діти війни | Історичний документ

Тоді важко було уявити собі, що худенький, вузькоплечий підліток, простуючи за вогненним фронтових дорогах разом з дорослими солдатами, ходив у розвідку, а часом і в атаку, допомагав підпільникам, спускавший під укоси ворожі ешелони, — герой. Але вони герої — юні піонери і комсомольці, маленькі солдати війни.

На святкових піджаках і кітелях колишніх юних бійців багато орденів, медалей, пам’ятних знаків. Але, мабуть, приваблює багатьох найпочесніших нагород блищать на грудях цих людей медалі з назвами міст, де билися орлята: Сталінград, Варшава, Берлін, Будапешт, Прага…

Електрик, офіцер Радянської Армії, поет, художник — ось ким стали після війни герої.

Минув майже століття після Перемоги над фашистською Німеччиною. За цей час виросло ціле покоління людей, для яких це всього лише сторінки в книзі історії. Багато країн забули хто звільняв їх жителів. Хтось почав думати що Радянська армія-це загарбники, а німецька армія визволителі. Незрозуміло тільки від чого і від кого вони звільнили. А ще більше людей забули що таке подвиг.

Подвиг — це високий прояв мужності. Нехай пам’ятають це сьогоднішні хлопці, які мріють про подвиг. Хай пам’ятає кожен житель нашої величезної країни хто їм дав путівку в життя.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: