Штаб флоту наказав ОВР забезпечити вхід в Севастопольську бухту кораблів ескадри, які повертаються з моря.
27 червня на завдання вирушили три морських мисливця. Їм належало пробомбить фарватер глибинними бомбами, щоб запобігти загрозі нападу на кораблі підводних човнів противника, можливість появи яких в районі головної бази не виключалася.
Я перебував на катері «0101» разом з командиром дивізіону Гайко-Бєланом. Флагманським МО командував лейтенант Віталій Шентяпин, ще до війни закінчив Військово-морське артилерійське училище імені Ленінського комсомолу. На цього досвідченого моряка можна було цілком покластися.
В призначеному районі за сигналом з флагманського «ОКИ» почали бомбометання. Фонтани води піднімалися один за іншим. Коли була скинута чергова серія глибинних бомб (в серії їх три), за звичайними фонтанами зметнувся четвертий.
Ось ті раз! — вигукнув командир дивізіону. — бомба двічі не спрацьовує. Так і вибух цей сильніше, ніж від нашої «глибинки».
Очевидно, німецька міна, — припустив я.
Штурман лейтенант Володимир Чаленко точно визначив місце вибуху і зняв кальку. Командир дивізіону залишився ним задоволений.
Удача супроводжувала не тільки нам. Про підрив хв доповіли командири катерів «072» — лейтенант Василь Чешев і «052» — лейтенант Володимир Селіфанов. Вони несли противолодочное охорона і скидали бомби. Від раптового вибуху фашистської міни на катері «072» затихли мотори, розійшлася обшивка і всередину почала надходити вода. Екіпаж на чолі з командиром проявив мужність і витримку, в результаті «072» залишився на плаву.
Надійшли в штаб флоту повідомлення давали підстави вважати, що, нарешті, знайдений ключ до знешкодження ворожих хв. Однак новий метод ще потребував додаткової перевірки. Тому командир ОВР розпорядився вислати на фарватер морський мисливець для контрольного бомбометання.
Прозвучала коротка команда, «011» відвалив від причалу, описавши криву по Стрілецькій бухті, попрямував до виходу в море.
Катер йшов швидким ходом. За кормою з шипінням піднімалися і розбігалися в сторони кудлаті буруни. Посеред ось-ось повинен був здатися буйок. Всі, хто стояв на містку, пильно вдивлялися в поверхню моря.
— Прямо по курсу буйок! — порушив тишу голос сигнальника Бориса Зайцева.
Я негайно спустився в штурманську рубку. Лейтенант Трофименко наносив на карту місцезнаходження морського мисливця.
— В штурманській рубці! — донісся з переговорного пристрою слова командира катера.
— Є в рубці! — відгукнувся Трофименко.
— Доповісти час повороту на бойовий курс!
— Рівно через п’ять хвилин, — зорієнтувавшись в обстановці, відповів Михайло.
Наблизилися до точки повороту. Ліво руля! Курс двісті сімдесят два градуси.
Старшина 1-ї статті Харламов чітко виконав наказ і, як тільки катер ліг на бойовий курс, доповів:
— На румбі двісті сімдесят два градуси!
— Так тримати, — розпорядився Трофименко.
— Бойова тривога! — пролунав голос командира. — Бомби товсь!
Ручки машинного телеграфу поставлені на «повний вперед». Несуть вахту в моторному відсіку старшина мотористів Федір Краснопьоров та Іван Крупа дали моторів максимальні оберти.
Катер порівнявся з буйком. Десь там, у глибині моря, причаїлася зловісна міна, готова вибухнути в будь-яку хвилину. Треба поруч з нею опустити глибинну бомбу і вивести грізне чудовисько зі стану вичікувального спокою.
— Бомба! — скомандував командир.
Штурман стрімко опустив вниз сигнальний прапорець, натиснув кнопку секундоміра. Єрмошин смикнув на себе ручку бомбосбрасывателя, і бакообразная бомба зникла за кормою в пенистом буруне.
— Друга! — був наказ.
І знову за помахом синього прапорця глибинна бомба ковзнула в морську безодню.
Затамувавши подих, ми чекали вибуху. Ні, не глибинної бомби… Хотілося, щоб здетонував вибуховий механізм ворожої донної міни.
Бомби рвалися одна за одною, піднімаючи вертикальні фонтани бризок. І раптом повітря затремтів від гігантського удару. В небо зметнувся стовп води. Корму катери підкинуло вгору, гвинти з пронизливим виттям сікли повітря.
Дещо пізніше ми дізналися, яке враження справило це видовище на перебували на березі сигнальників. Після вибуху осідають каскади бризок і піни закрили катер. Спостерігачі подумали, що морський мисливець йде до дна, і тут же зв’язалися по телефону зі штабом охорони водного району. Але доповісти про лихо не встигли — «011» на повному ходу виринув із хмари диму.
«Повідомте, чи все благополучно?» — запитали з берега.
З катера отсемафорили сигнальними прапорцями: Все нормально. Допомоги не потребую. Продовжую бомбометання.